Збереження певної групи живих істот, зокрема і птахів, не можливе без збереження всього середовища існування. Тому охорони та створення умов для існування потребують й інші живі істоти, зокрема комахи. У Червоній книзі опинилося багато перетинчастокрилих - бджіл, ос, джмелів. Насправді, охорона більшості з них не потребує заповідання великих територій і великих матеріальних витрат. Для збереження певних їх популяцій достатньо створити ентомологічний мікрозаказник («ентомологія» — наука, яка вивчає комах).

Оберіть невелику ділянку і засадіть її нектароносними рослинами. Спочатку висадіть кущі - терен, шипшину, глід, калину, бузину тощо. Щоб комахам було чим живитися у теплу пору року, підберіть квіти, які б цвіли з ранньої весни до пізньої осені. Наприклад, під пологом кущів посадіть ранньоквітучі рослини: проліски, ряст, жовтні тощо (до речі, багато первоцвітів теж зникають). Залежно від зволоження ділянки можна висалити степові або лучні види.

У мікрозаказнику бажано зробити штучні гніздівлі для диких бджіл і ос. Одні з них живуть у землі, інші - у стеблах рослин та в деревині. Земляні перетинчастокрилі роблять нірки на сухих, не вкритих рослинами ділянках. Вирийте для них яму шириною приблизно 2 м і глибиною 1,2-1,5 м.


Гніздівля для бджіл та ос із цурок

Місце для ями оберіть таким чином, щоб вона добре прогрівалася сонцем, її стінки мають бути вертикальними. Купу ґрунту, що вийняли, утрамбуйте, У ній та в стінках ями оселяться ґрунтові перетинчастокрилі. І яму, і гірку тримайте вільними від рослин.

Для бджіл, що мешкають у стеблах та деревині, у торцях цурок чи дощок або в старих, здеревілих грибах-трутовиках, висвердліть ходи діаметром 2-8 мм і глибиною 10-15 см. Відстань між ними має бути до 1 см. У них вони й виводитимуть своїх нащадків.

Будиночки для бджіл і ос можна зробити з пустотілих або заповнених м'якою серцевиною гілок та стебел: очерету, бур'янів, топінамбура, малини, бузини тощо. Стебла трав'янистих рослин слід заготовляти сухими, краще — восени, до початку злив, малину — при обрізанні кущів. Стебла підбираються діаметром 2-12 мм. їх нарізають так, щоб довжина майбутнього гніздового каналу комахи, відстань від міжвузля до отвору, дорівнювала 10 см. При заготівлі очерету треба бути обережним, щоб кінчики очеретинок не розтріскалися. Стебловий отвір має бути косо зрізаним. Тоді комахам, що підлітають, буде зручно «приземлятися».

Стеблини розвішують пучками по 20-100 штук. І дерев'яні, і стеблові будиночки розвішують горизонтально, на висоті, не меншій ніж півтора метра над травостоєм, і подалі від мурашників. До гніздівель не повинна потрапляти вода. Тому їх треба розвішувати під укриттям, а без нього — схиляючи торець з отворами трохи донизу. Якщо стеблові гніздівлі скласти в обрізану пластикову пляшку, вони менше намокатимуть. Бджолині хатинки слід орієнтувати отворами на південь або на схід.


Гніздівля для комах з очерету

За літо в будиночках комахи виведуть личинок, які потім залялькуються. Щоб зберегти лялечки, на зиму з-під відкритого неба будиночки слід прибрати. Зберігати їх слід у сухому і холодному місці, недоступному для мишей і птахів. Надвір будиночки виносять в останніх числах квітня, а ховають у вересні.

Дерев'яні будинки псуються за 3-4 роки, стеблові треба замінювати частіше. Для джмелів роблять підземні вулики. За своєю схемою вони подібні до джмелиного гнізда. Шухляда розміром 15x15x15 см з товстих сухих дощок або пінопласту заповнюється віхтям, ватою або сфагновим мохом. її закривають зйомною кришкою, а збоку роблять льоток. З льотка назовні виставляється дощата або тверда пластикова труба із внутрішнім діаметром 15 мм. По ній джмелі потраплятимуть у вулик. Шухляду обертають поліетиленовою плівкою, щілини замазують пластиліном або воском, закопують її на схилі і прикривають дерном. Щоб не приваблювати ворогів джмелів, зовні помітною має бути тільки ямка з отвором труби.








Джмелівник

Можна чекати, коли джмелева матка сама знайде гніздівлю, а можна спіймати її навесні і обережно помістити у приготовлений вулик.

Комахи ентомологічного мікрозаказника запилюватимуть навколишні сади та городи, а оси ще й полюватимуть на комах, які живляться культурними рослинами. Це, по-перше, забезпечить стійкі врожаї навколо, по-друге, зробить непотрібним застосування отрутохімікатів.