Синиця довгохвоста (Aegithalos Caudatus)
![]() |
Вид – Синиця довгохвоста (Aegithalos Caudatus) Рід – Довгохвоста синиця (Aegithalos) Родина – Довгохвостосиницеві (Aegithalidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Довгохвоста синиця має роз’єднаний ареал, який займає значну частину Євразії, в тому числі Англії, Центральної та Північної Європи, Сибіру. Європейський ареал не заходить північніше 65? пн.ш. В Україні осілий, кочовий птах. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги, в пониззі Дніпра і гірського Криму. Взимку зустрічається скрізь, крім південної та південно-східної частини Степу. Довгохвоста синиця заселяє переважно узлісся і околиці різноманітних листяних і мішаних лісів (вільшаники, діброви, сосново-дубові, ялиново-вільхові). Перевагу надає сирим, нерідко заболоченим місцевостям. Частіше селиться на ділянках з рясним підростом і підліском.
![](pictures/dovhsynsv/ser_m.jpg)
Опис
Довжина тіла – 14 см
Розмах крил – 16-19 см
Вага – 7-9 г
Довгохвоста синиця на вигляд доволі сильно відрізняється від інших синиць. Цей дрібний птах з досить рихлим оперенням схожий на пір’яну кульку з непомірно довгим хвостом. У дорослих птахів голова, шия і нижня частина тіла білі, на підхвісті, черевці і боках – з рожевим відтінком. Передня частина спини, плечові пера, покривні пера крил – чорні. Хвіст східчастий, довгі стернові пера чорні, крайні три пари чорні з білим. Дзьоб короткий, чорний. Ноги темно-бурі. Статевого диморфізму немає. У молодих птахів чорний колір оперення замінений бурим, через око проходить широка бура смуга, рожевого відтінку немає.
![](pictures/dovhsynsv/opys_m.jpg)
Aegithalos caudatus caudatus
![](pictures/dovhsynsv/opys2_m.jpg)
Aegithalos caudatus tauricus
Спосіб життя
Попри свою широку поширеність, побачити довгохвостих синиць можна не часто. Лише осінню, в період сезонних кочівель, на очі потрапляють зграйки птахів. В серпні-вересні птахи кочують по лісам, обшукуючи вершини дерев. Ці синиці досить добре і охоче літають (політ пірнаючий і швидкий), але рідко спускаються на нижні гілки дерев. Швидко перелітаючи з гілки на гілку, вони збирають дрібних комах та їх личинок з листя і бруньок. Особливо вони люблять попелиць. Дрібних комах ковтають повністю, а крупних спочатку розкушують, притримуючи кігтиками. Довгохвості синиці не обстежують ретельно всіх щілин і заглиблень у корі, оскільки своїм маленьким дзьобом вони не зможуть дістати звідти їжу. Птахам доводиться компенсувати брак їжі на одному дереві кочівлями на великі відстані. Стрімкість, з якою пташки перелітають з дерева на дерево, не дозволяє їм кочувати разом із зграями інших синиць, що рухаються досить повільно. Насіння в раціон довгохвостих синиць не входить. Зимою птахи трапляються дуже рідко, і лише в лютому-березні можна побачити їх зграйки, які залітають навіть в міські парки. Довгохвості синиці довірливі, але намагаються триматись серед чагарників. Виводки дуже легко підманити до себе, наслідуючи їх писк. Поршки можуть підлітати майже впритул до людини.
![](pictures/dovhsynsv/sp_m.jpg)
![](pictures/dovhsynsv/sp2_m.jpg)
Розмноження
До гніздування довгохвості синиці беруться в травні-червні. На відміну від інших синиць, довгохвості не дуплогніздники. Гніздо будують на висоті 1-10 м. На невеликих деревах і кущах гніздо розміщують в розвилках стовбура чи гілок; на великих деревах – на бокових гілках, впритул до стовбура, або приплітають до тонких гілочок (зазвичай на ялинах) на кінці крупної пониклої гілки. Гніздо має яйцевидну форму, закрите, з боковим льотним отвором. Незважаючи на свої маленькі розміри, птахи роблять просторі гнізда 20?12 см. Основним матеріалом слугують мох, лишайники і тонкі волокна, які скріплюються павутиною в міцний мішечок. Зовнішня сторона гарно замаскована шматочками кори, павутиною, коконами комах і т.п., що робить гніздо майже непомітним. Внутрішня вистилка щільно прилягає до стінок і складається з волоса, шерсті і пір`я (кількість якого може складати 2000!). Гніздо будується обома птахами досить довго (10-15 діб), потім розпочинається щоденне відкладання яєць. Потомство виводять двічі за сезон – у квітні і в червні. Кількість яєць може сягати 15. Насиджує самиця, 12-13 днів. Пташенята залишаються в гнізді 2 тижні, однак і після цього молоді птахи залишаються прив`язаними до батьків і, судячи з спостережень, можуть допомагати у виведенні другого потомства. Так само вчиняють і пари, що не обзавелись пташенятами. Після закінчення гніздового періоду пташки мандрують зграйками.
![](pictures/dovhsynsv/rozm_m.jpg)
![](pictures/dovhsynsv/rozm2_m.jpg)
![](pictures/dovhsynsv/rozm3_m.jpg)
Охорона
Оскільки основною поживою для довгохвостих синиць є комахи та їх личинки, серед яких є багато шкідників лісу, велику загрозу для виду становить застосування пестицидів. Для збереження виду необхідно провадження природовідповідного лісового господарства, яке передбачатиме збереження підліску й чагарників. Вид занесений до Бернської конвенції (додаток 3).
![](pictures/dovhsynsv/ox_m.jpg)
Підготувала - Світлана Котенко