Усю весну й літо синиці блакитні активно живляться безхребетними: комахами, гусінню тощо. Учені кажуть, що жовте забарвлення на грудях самця е ознакою того, скільки саме жовто-зеленої гусені з’їв птах. Через високий вміст каротинового пігменту в раціоні. А що більше жовтизни, то більш привабливий самець для самок. Адже такий партнер відмінно вправлятиметься з годівлею пташенят.

Проте в 20-х роках минулого століття в синиць блакитних, здасться, прокинулися цілковито інші смаки в їжі, а саме до молочних вершків! Ця історія про синичок блакитних і молоко стала майже хрестоматійною. Щоб добути смачну поживу синиці блакитні навчилися відкривати парафінові ковпачки на молочних пляшках. Мешканці одного з британських містечок уперше помітили птахів, які розколупують воскові кришечки на щойно доставлених пляшках із молоком і ласують вершками, які зібралися на поверхні молока. Упродовж 20 років вивчення такої незвичної для птахів поведінки, з'ясували, що вона поступово ширилася серед синиць усього Сполученого Королівства.

Зграї синиць блакитних буквально переслідували місцевих перевізників молока. Ево-люційного пристосування до нового збагаченого жиром джерела їжі зазнала травна система птахів.

Що й казати, не стала на заваді синицям і алюмінієва фольга, якою на початку 1950-х років почали запечатувати молочні пляшки. Синиці просто проштрикували її своїми гострими дзьобиками. Проте такій поведінці настав раптовий кінець усього за кілька років, коли у Великій Британії зрештою запровадили нові ємкості для молока, крізь стінки яких уже не могли проникнути пташині дзьоби.

Учені називають цей досвід синиць передачею знань від одного покоління до іншого. Статистичний аналіз поширення цього явища вказує на те, що птахи дійсно вчилися тактиці поведінки, спостерігаючи за своїми побратимами. Хоча ймовірно, така поведінка зародилася не в одного птаха.

Окрім блакитних синиць, відкривати молочні пляшки вміли також і вільшанки, але це явище ніколи не набувало такого масового поширення серед цього виду птахів. Ймовірно, через те, що вільшанки позбавлені соціальних навичок, на відміну від синиць, чия зграйна поведінка перетворила їх на великих прихильників спостережень один за одним.