Цей таємничий птах – прудка очеретянка
Небагато є птахів у фауні Європи, які донедавна мали чи ще мають стільки таємниць щодо чисельності, поширення і "особистого життя", як ця невеличка пташка.
Здавалося б минуле ХХ сторіччя не залишило “білих плям” у вивченні птахів Європи – не така вже велика наша частина світу, щоб в ній були недосліджені території, враховуючи тисячні лави професійних орнітологів та аматорів. Але саме прудка очеретянка до останнього не розкривала всі свої таємниці – тільки в кінці 90-х років з'ясувалась ситуація щодо чисельності птахів, які мешкають на європейському терені. Ще в "Атласі птахів, що гніздяться в Європі" (видання 1997 року !) чисельність європейської популяції виду оцінювалась у 2852-7856 самців. До 1995 р. вважалося, що українська популяція не перевищує 1-10 самців. Проте вже в 1995-1998 рр. стався справжній прорив у знаннях про поширення цього виду, завдяки, в першу чергу, німецькому орнітологу Мартіну Фладе. Саме він зі своїми колегами знайшов великі гніздові угруповання прудкої очеретянки в Білорусі та Волинській області України. Проте і українські орнітологи не пасли задніх – в 1995-1998 рр. були знайдені поселення птахів на Київщині, Чернігівщині та у Західній Україні. Зараз на території нашої держави відомо майже 30 територій, де в сприятливі роки мешкають близько 3,5 тис. самців прудкої очеретянки. А загальна чисельність світової популяції оцінюється в 12,000-20,500 самців. Для горобиних птахів це надзвичайно низька чисельність – для порівняння, тільки в Європі мешкає 4-6 млн. лучних та 3-4 млн. ставкових очеретянок, видів, близьких до прудкої очеретянки за біологією та місцями існування.
![](pictures/oczeretjanka_ptax1_m.jpg)
Протягом останніх 40-50 років чисельність прудкої очеретянки катастрофічно скоротилася, її було включено до другого видання "Червоної книги України" і внесено до Європейського переліку птахів (24 види), які перебувають під загрозою зникнення (Globally threatened species).
У фундаментальній праці "Птицы Советского Союза" (1954) практично вся територія України (в тому числі, і Крим) включалася до гніздового ареалу прудкої очеретянки. Але її ніколи не знаходили під час гніздування в південній частині держави. Звідки взяв цю інформацію відомий орнітолог Є.С.Птушенко, залишається таємницею.
![](pictures/oczeretjanka_ptax2_m.jpg)
Ще один міф, пов'язаний з цим видом, розвіявся протягом останніх 5 років. З легкої руки сибірського орнітолога Ю.С.Равкіна на початку 90-х років з'явилася інформація, що в Західному Сибіру мешкає від 4 до 22 тис. птахів. Протягом кількох років учасники міжнародної експедиції на чолі з М.Фладе проводили ретельні пошуки цих птахів. Були обстежені тисячі гектарів болотних угідь і було знайдено лише кілька самців, але, на жаль, кількатисячної популяції в Сибіру не було виявлено. Зараз орнітологи оцінюють це угруповання у 50-500 самців.
Досить регулярно надходить інформація про знахідки нових гніздових угруповань: то з Колхідської низовини (Грузія), то з різних регіонів Російської Федерації. Але при перевірці фахівцями прудких очеретянок в цих місцях не було виявлено. Причиною цього інформаційного шуму є те, що досить часто орнітологи плутають цей вид з близьким до нього – лучною очеретянкою. Вони схожі між собою як зовнішньо, так і елементами пісні.
![](pictures/oczeretjanka_ptax3_m.jpg)
Що стосується України, то ніяких нових даних (достовірних чи не дуже) про знахідки поселень прудкої очеретянки від наших орнітологів останнім часом не надходить. Останнє нове угруповання було знайдено автором в 1999 р. в заплаві р. Перевод (межа між Київською та Чернігівською областями). Протягом останніх 7 років наша група досить ретельно обстежила практично всі потенційно придатні для цього виду угіддя у північній частині України (при фінансовій підтримці BirdLife/Vogelbescherming Nederland та RSPB). Ймовірність існування невідомих великих поселень очеретянки в Україні досить низька, але, напевно, ще є невеличкі колонії (до кількох десятків самців), про які ми ще не знаємо.
Зараз відомі місця гніздування у Волинській і Рівненській (Прип'ятське популяційне угруповання) та Київській і Чернігівській областях (Деснянсько-Дніпровське популяційне угруповання). Ще кілька десятиліть тому існувало угруповання в басейні Південного Бугу (Бурчак-Абрамович, 1935), але сучасні обстеження у Вінницькій та Хмельницькій областях не дали позитивних результатів. Проте, на мій погляд, існує імовірність зустріти гніздових птахів є, як там, так і на Житомирщині, Сумщині, Львівщині та деяких інших областях.
Прудка очеретянка висуває досить суворі вимоги до біотопів, де вона гніздиться. Це, по-перше, повинні бути вологі болота з постійним рівнем води в межах від 1 до 10 см. По-друге, рослинність не повинна бути щільною та високою – 30-60 см є оптимальною висотою трав. Тому цей птах не гніздиться в суцільних заростях очерету та рогозу. Важлива і площа для основних (ключових) її поселень – болотний масив повинен бути не менше кількох десятків гектарів. Саме такі біотопи характерні для осокових асоціацій, які частіше всього зустрічаються в евтрофних (низинних) болотах, розташованих у заплавах невеличких річок. Найбільші площі в Україні ці болота займають в Поліссі, значно менше їх у Лісостепу.
Слід зазначити, що втручання людини у природні процеси цих болотних систем, що призводить до порушення гідрологічного режиму, вкрай негативно впливає на стан гніздових угруповань прудкої очеретянки.
![](pictures/oczeretjanka_ptax4_m.jpg)
Внаслідок широкомасштабної осушувальної меліорації зникли величезні площі осокових боліт, які є практично єдиним місцем мешкання цього виду. Значні запаси торфу, а також характер геоморфологічної структури та грунтово-гідрологічних особливостей були причинами того, що саме осокові болота почали осушувати в першу чергу. На їх місці виникли агроценози, значна частина осушених територій трансформувалася у вторинні торф'яні луки, які використовуються як сінокоси та пасовища. Як результат цього, гніздовий ареал та чисельність прудкої очеретянки в Україні сильно скоротилися. Не викликає сумніву, що ще 40-50 років тому в Україні мешкало в 4-5 разів більше птахів, ніж тепер.
В 90-х роках меліоративні роботи в Українському Поліссі та Лісостепу практично припинилися, але і в цей період декілька біотопів прудкої очеретянки у кілька сотен гектарів (ділянка заплави Прип'яті у Рівненській обл.) було втрачено внаслідок їх осушення. Тому необхідно всі території, де знаходяться основні поселення прудких очеретянок, включити до природно-заповідного фонду держави.
Ще один блок таємниць пов'язаний з міграціями та зимівлею прудких очеретянок. По-перше, точно не відомі місця їх зимівлі – вважають, що вони знаходяться у Західній Африці на південь від Сахари (Мавританія, Малі, Гана, Сенегал). Але, що цікаво – прудких очеретянок там багато десятиріч ніхто не спостерігав. Зараз англійська дослідниця Д. Пейн (Debbie Pain) вивчає хімічний склад оперення дорослих прудких очеретянок з різних ділянок їх гніздового ареалу (в тому числі, і з України), щоб хоч приблизно з'ясувати, в якій геохімічній провінції Африки птахи міняють своє оперення. Зараз достеменно відомо, що птахи з Польщі, Білорусі та України летять на зимівлю через Німеччину, Голландію, Францію та Іспанію. А який їхній шлях далі? Про маршрути птахів, що гніздяться в більш східних регіонах (Полісся/ Чернігівщина, Київщина і Сибір), взагалі важко щось казати.
![](pictures/oczeretjanka_ptax5_m.jpg)
Якщо ж зануритися у інтимне життя прудких очеретянок, то і тут питань вистачає. Всі нормальні птахи з ряду Горобині утворюють на час гніздування пари. А от нашій очеретянці ця шлюбна система не підходить – їй до вподоби щось середнє між полігінією та проміскуїтетом. Це коли самець займає територію та принаджує туди самиць, кількість яких може бути від 0 до 3-4. Саме через це чисельність прудких очеретянок оцінюють в самцях, що співають. Але і у самок у виводках часто-густо бувають пташенята від різних батьків. Аналогічна шлюбна поведінка відмічається і у деркача. Чи не через цю "моральну свободу" вони потрапили до списку глобально вразливих видів?
Чим довше працюєш з цим видом, тим більше виникає питань. Один приклад. На початку червня 1999 р. протягом 2-х діб ми відловлювали птахів в заплаві р. Удай (Чернігівська обл.). За цей час ми спіймали 9 самців прудкої очеретянки, але це були не територіальні птахи – 3 самці, які співали поруч з сітками, так і не були спіймані (вони були без кілець). У наступні роки подібна ситуація не повторювалася – скільки територіальних самців було, стільки ми і відловлювали і, як правило, жодного зайвого. Тобто, в червні 1999 р. у гніздовому біотопі в заплаві Удаю було не тільки 200 територіальних самців, а ще в кілька разів більше тих, які в той момент не розмножувались. А це набагато більше, ніж вся Деснянсько-Дніпровська популяція. Що це за птахи? Може це очеретянки з того ж Сибіру, які зупинилися під час перельоту до своїх місць гніздування? А може це були птахи з Прип'ятської популяції? Справа в тому, що саме в цей час заплави річок басейну Прип'яті знаходилися під водою через високу повінь і в більшості біотопів птахи в той рік не гніздилися. Можна зробити фантастичне припущення, що прип'ятські птахи перелетіли на 400-500 км, щоб перечекати несприятливий час у звичних для них умовах. А вони надзвичайно вимогливі до харчування – ті комахи, якими вони годують своїх птащенят, мешкають тільки в осоково-хвощевих біотопах. А вже на початку липня спостерігався приліт цих птахів у гніздові біотопи р. Ясельда (Білорусь) та р. Прип'ять. Може вони верталися з Чернігівщини?
Прудка очеретянка – символ природних осокових евтрофних та мезотрофних боліт. Зникнуть ці болотні угіддя – не буде і прудкої очеретянки, і ми ніколи не розгадаємо тих таємниць, що пов'язані з нею.