У слід за пташиним послідом
![](pictures/poslid/1_m.jpg)
Окрім людини, ймовірно, найбільш схильними до створення звалищ істотами доведеться визнати... дерева. Листя та хвою, що опадає з них, цілком можна вважати одночасно і речами, котрі відслужили свій термін, і упаковкою для шкідливих субстанцій, котрі виводяться з організму рослини — від іонів важких металів до пилу, що закупорює продихи. Оскільки саме «джерело» відходів нерухоме, листя рік за роком опадає на одні й ті ж місця, утворюючи там багатошарові завали. їх, звісно, розкладають ґрунтові мікроорганізми (і кінцеві продукти цього розпаду частково засвоюють самі дерева, так що в цьому процесі можна вбачати елементи модного нині рисайклінгу), але швидкість розпаду часто поступається швидкості накопичення. Деревний опад можна порівняти з відходами й за впливом на довкілля: він здатен пригнічувати розвиток трави. У досить густому лісі (особливо хвойному) ґрунт може бути взагалі позбавленим трав'яного покриву. Щоправда, на відміну від людини багато дерев анітрохи не страждають самі від цього «забруднення».
У тварин звичка систематично накопичувати відходи життєдіяльності в певних місцях трапляється нечасто, але приклади добре відомі. Під льотком будь-якого давно обжитого вулика можна знайти рештки мертвих бджіл і різноманітне дрібне сміття: його мешканці постійно видаляють усе це зі своїх осель. Подібним чином поводяться й інші суспільні комахи. Рештками крабових панцирів і пустими раковинами молюсків позначені підступи до постійних сховищ великих восьминогів. У складних норах різних гризунів є спеціальні приміщення-вбиральні, де накопичується послід.![](pictures/poslid/4_m.jpg)
![](pictures/poslid/2_m.jpg)
Славнозвісна скеля Золоті ворота в Карадазькому природному заповіднику покрита послідом бакланів
![](pictures/poslid/5_m.jpg)
![](pictures/poslid/6_m.jpg)
Дятлова «кузня»
Зазвичай такі «звалища» існують, поки розпад відходів не встигає за їх надходженням. Якщо потік відходів припиняється, то, як правило, через лічені роки від «звалища» не залишається й сліду. Бувають, звісно, й винятки: наприклад, знамениті чилійські родовища селітри, сформувалися з величезних покладів пташиного посліду.