Усе, що ви хотіли знати про снігурів
Основа їхнього раціону — насіння, а особливу перевагу птахи надають ясену, в'язу та кропиві, але своїх пташенят снігурі годують комахами.
Це надзвичайно тихі й лякливі птахи.
Оселяються в широколистяних лісах, ці птахи загалом тримаються все своє життя на одній території, але можуть здійснювати кочівлі з місць гніздування в роки суворих зим у пошуках поживи. В Україні снігурі гніздяться в Карпатах і подекуди на Поліссі, але кочувати й зимувати можуть на більшій частині території країни.
Наприкінці зими - на початку весни, коли запаси насіння виснажуються, снігурі переходять на поїдання бруньок фруктових дерев. Надають перевагу квітковим брунькам, а не листяним, оскільки перші більш поживні, і можуть з’їсти до 30 бруньок за хвилину!
У середині минулого століття в деяких країнах Європи ця любов до квіткових бруньок перетворила снігурів на шкідників фруктових дерев. Це навіть призвело до видачі ліцензій для контролю чисельності виду. Втім тоді снігурам це не зашкодило, а садівництву не допомогло.
Серед причин, що таки призвели до скорочення виду, називають зміни в сільському господарстві, внаслідок яких зникли деякі види бур'янів на орних угіддях.
Особливий харчовий мішечок
Гніздові пари снігурів тримаються разом протягом кількох сезонів розмноження, їхні території в цей час не перекриваються, здебільшого через низьку щільність.
Гніздяться птахи в густому покриві, але можуть відлітати на значні відстані від гнізда, через неоднорідний розподіл їжі.
Для цього вони мають особливе пристосування - харчовий мішечок, що розташований на дні рота, який дає змогу батькам повертатися з кормом для своїх пташенят. Снігурі - єдиний вид в'юркових, що має такий мішечок.
Талановитий співак
Ми маємо набагато більше шансів побачити снігура, ніж його почути. В птаха дуже м'який і дуже тонкий поклик, схожий на низький, короткий посвист «піу». Дуже тиха пісня і в шлюбного самця, що складається зі спадної серн нот, повторюваних з інтервалом. Окрім того, снігурі вмілі імітатори звуків, через що певний час користувалися популярністю в заводчиків співочих птахів у клітках. Люди навчали їх різноманітних мелодій.
У наукових дослідженнях снігура вважають складним птахом для відстеження й моніторингу. Втім побачити й спостерігати за птахом все-таки варто. Снігур — це середнього розміру в'юрок, що має округле тіло, з великим міцним дзьобом.
Самці й самки мають чорну шапочку, яка простягається до дзьоба й навколо нього, сіру спинку, чорні крила з біло-сірою смугою, чорний хвіст і біле підхвістя. Низ тіла самок і молодих птахів забарвлений у рожево-сірий, у самця — в рожево-червоний. У польоті снігурів легко відрізнити за білим попереком. Самки, до речі також вміють співати але те тихіші від самців.
Оселяються в широколистяних лісах, ці птахи загалом тримаються все своє життя на одній території, але можуть здійснювати кочівлі з місць гніздування в роки суворих зим у пошуках поживи. В Україні снігурі гніздяться в Карпатах і подекуди на Поліссі, але кочувати й зимувати можуть на більшій частині території країни.
Наприкінці зими - на початку весни, коли запаси насіння виснажуються, снігурі переходять на поїдання бруньок фруктових дерев. Надають перевагу квітковим брунькам, а не листяним, оскільки перші більш поживні, і можуть з’їсти до 30 бруньок за хвилину!
У середині минулого століття в деяких країнах Європи ця любов до квіткових бруньок перетворила снігурів на шкідників фруктових дерев. Це навіть призвело до видачі ліцензій для контролю чисельності виду. Втім тоді снігурам це не зашкодило, а садівництву не допомогло.
Серед причин, що таки призвели до скорочення виду, називають зміни в сільському господарстві, внаслідок яких зникли деякі види бур'янів на орних угіддях.
Гніздові пари снігурів тримаються разом протягом кількох сезонів розмноження, їхні території в цей час не перекриваються, здебільшого через низьку щільність.
Гніздяться птахи в густому покриві, але можуть відлітати на значні відстані від гнізда, через неоднорідний розподіл їжі.
Для цього вони мають особливе пристосування - харчовий мішечок, що розташований на дні рота, який дає змогу батькам повертатися з кормом для своїх пташенят. Снігурі - єдиний вид в'юркових, що має такий мішечок.
Ми маємо набагато більше шансів побачити снігура, ніж його почути. В птаха дуже м'який і дуже тонкий поклик, схожий на низький, короткий посвист «піу». Дуже тиха пісня і в шлюбного самця, що складається зі спадної серн нот, повторюваних з інтервалом. Окрім того, снігурі вмілі імітатори звуків, через що певний час користувалися популярністю в заводчиків співочих птахів у клітках. Люди навчали їх різноманітних мелодій.
У наукових дослідженнях снігура вважають складним птахом для відстеження й моніторингу. Втім побачити й спостерігати за птахом все-таки варто. Снігур — це середнього розміру в'юрок, що має округле тіло, з великим міцним дзьобом.
Самці й самки мають чорну шапочку, яка простягається до дзьоба й навколо нього, сіру спинку, чорні крила з біло-сірою смугою, чорний хвіст і біле підхвістя. Низ тіла самок і молодих птахів забарвлений у рожево-сірий, у самця — в рожево-червоний. У польоті снігурів легко відрізнити за білим попереком. Самки, до речі також вміють співати але те тихіші від самців.