Без перебільшення дивовижна природа України. Де ще можна побачити, як обпалена сонцем напівпустеля, засипана грязьовими вулканами, зустрічається лицем до лиця з морем? І на додачу до цього, в небі ширяють яскраві птахи райської краси. А побачити таке можна недалеко від міста Керч, що на Кримському півострові. У ці неймовірно цікаві, хоч і не дружні на перший погляд для туриста місця, нас привело давнє бажання побачити на власні очі геологічне диво природи – долину вулканів. Потрапити сюди неважко, хоча навіть місцеві мешканці не завжди знають дорогу. Їхали ми від Керчі дорогою на Аджимушкай. Біля самого повороту до меморіалу звернули ліворуч та продовжували в бік села Бондаренкове та очисної станції, де оминули її і прямували ґрунтовою дорогою. Трохи побликували пустельною рівниною, доки не побачили маленькі, наче іграшкові, вулканчики. Доки сам не побачиш, важко повірити в їх існування. Підігріті мантією гази та розплавлені мінерали вихлюпуються на поверхню в вигляді вже охололої багнюки, і утворюють зменшені копії грізних вогненних гір, або ж просто велетенські калюжі, що раз по раз пускають бульки. У самій землі величезні тріщини, в які зовсім не бажано потрапляти ногою. Загалом навколо сіро-коричневий краєвид, і тільки вдалині видніється берег Азовського моря.

Намилувавшись вулканами в мініатюрі, наша туристично-дослідницька ватага попрямувала назад до Бондаренкового, і біля невеликого озерця, на березі якого паслись втомлені руді корові, ми зауважити дивне видовище. Небом ширяли птахи, що з далеку, а особливо з вікон автомобіля, нагадували ластівок або серпокрильців. Що відрізняло їх відразу, так це особливий короткий свист. Варто було тільки вийти з машини, як відразу стало видно, що це птахи не прості, а забарвлені в яскраві кольори, що разюче контрастували з барвами тамтешнього довкілля. Не можна було не помітити смарагдове черевце, золотисте підборіддя та бронзову спину цього райського птаха. Це бджолоїдка звичайна. Варто зауважити, що крім звичайної та зрідка зеленої бджолоїдок, які живуть або трапляються в Україні, решта видів цих птахів мешкають в далеких південних краях. Біля загаданого вище озерця, над дорогою був високий крутий схил всипаний норами, де і мешкала колонія бджолоїдок. Птахи щосили носились у повітрі, очевидно, ловлячи на льоту комах – улюблену їжу цих барвистих пернатих красенів. Фотографувати бджолоїдок надзвичайно важко, оскільки вони літають з немалою швидкістю, постійно змінюючи напрям, та і біля своїх нір на початку серпня застати їх не можливо.

Друга зустріч з бджолоїдками відбулася за пару годин на горі Мітрідат в самому центрі Керчі. Біля руїн античного Пантікапея, за заростями чагарнику, який закривав схил гори, почувся знайомий короткий свит. Аж ось в небі з’явилась бджолоїдка, що самотньо кружляла повітрям ніби оглядаючи вічно цікавих туристів на руїнах.

Отже, якщо хочете побачити унікального, найяскравішого в Україні птаха, пригляньтесь до піщаних або глиняних крутих схилів біля джерела прісної води, можливо там мешкає колонія бджолоїдки звичайної.