Якщо ви цікавитеся птахами і вам цікаво за ними спостерігати, не обов’язково їхати далеко, щоб побачити пернатих друзів. В парках та передмісті Львова є чимало цікавих місцинок.



Винниківський ліс, площею 2799 га розташований на так званому Давидівському пасмі – вузькою, горбистою і лісистою смугою, що починається від Високого замку і простягається до Чортової скелі і далі. Межує на півночі з Малим Поліссям, а на півдні – з Львівським Опіллям. Відносні висоти тут не перевищують 100 м. Основу лісу становлять насадження сосни і бука. У лісі є багато ярів, деякі з них простягаються на понад 1 км. З північного заходу на південний схід ліс перетинає річка Марунька. На основі лісопарку створено лісовий заказник «Винниківський», загальною площею 848 га і заказник «Чортова Скеля».

Незважаючи на значне рекреаційне навантаження (озеро Комсомольське, медова Печера, Чортові скелі) тут є достатньо затишні місця, де можна зустріти пару круків, довгохвосту сову та гніздо малих яструбів.



Чим старіший ліс, тим більше в ньому дуплистих дерев, а чим більше дупел, тим більше там житиме дуплогніздників – синиць, повзиків, мухоловок. Найцікавішим поселенцем великих дупел є рідкісний голуб-синяк. Його ритмічне токування можна почути як зранку, так і перед заходом сонця. Проте найвідомішими жителями дупел, які самі собі їх роблять є все ж таки дятли. Тут живе їх ціла плеяда – великий строкатий, середній, малий, жовна сива та чорна. Найкраще за ними спостерігати ранньою весною, поки в них ще демонстративна поведінка і можна в кроні добре розгледіти або вже вкінці травня чи на початку червня, коли в лісі з’являються «співочі дупла» - тобто дятленята голосно просять їсти.



Від середини до кінця весни – пік активності співочих птахів. Усі лісові яруси зайняті – вивільга пересвистується флейтовим голосом високо в кроні, звідти ж лунає простенька пісня мухоловки білошиї і тоненький писк золотомушки жовточубої. Ліс наповнений піснями зябликів, зеленяків та вівчариків протягом всього дня. Чорний та співочий дрізд більше люблять ранкові години одразу після сходу сонця та обов’язково «реєструються» перед заходом.

По корі непомітно курсує підкоришник, збагачуючи пташиний хор тоненькою піснею. Голосною сигналізацією викрикують повзики (найактивніше протягом березня).

Одним з цікавих місць є потічок Марунька. В густих заростях рослинності біля води живе волове очко (кропивник). З підліску постійно чути дзвінку пісню вільшанки. Середній ярус також наповнений голосами різних видів кропив’янок.

Як бонус крім усіх цих звичайних співочих видів птахів, тут можна зустріти регіонально рідкісну малу мухоловку.