Цей матеріал буде корисним передовсім тим, хто хоче стати на нову сходинку в аматорських дослідниках природи, а можливо і фахівцям-природоохоронцям, що переймаються збереженням скарба нашої орнітофауни – глушця (Tetrao urogallus).



На початку березня мені вдалося потрапити на велику верхове болото, туди, де позаторік пробував зняти глушця на токовищі. Місцин ця розташована неподалік від дороги і тому зручнадля підходу, але глушці там настільки полохливі, що в той сезон я не бачив їх при світлі дня зовсім - тільки чув. Болото висихає, а тому заростає молодими соснами і фотографувати там дуже незручно, адже огляду немає ніякого. Та й глушців небагато - 3-4 самця. Незважаючи на все це, цього року все ж таки вирішив провести там 1-2 вихідних, тому треба було заздалегідь поставити укриття на токовищі. Слідів годівлі глушців було безліч, але «креслень», так називаються вм'ятини навколо ніг птаха, коли самець, токуючи, залишає слід від крил на снігу жодного разу я не натрапив.



Дістався до місця на мисливських лижах. Хоч і 1,5 км, але лижню треба «топтати» довше, ніж йти готовою. З ранку морозець -15 градусів, але безвітряно і тому не холодно. Намет поставив і замаскував, хоч і чимало зайняв цей процес часу через глибокий сніг, але вирішив обстежити токовище, зробивши невелике коло по краю лісу. День був сонячним і позаторік я знаходив сліди токуючих птахів ще раніше, в кінці лютого. Але зараз всі сліди йшли від маленьких сосни до сосни, де птахи тривалий час живились. Знайшовши свіжий слід птаха, я пішов до місця, звідки він починався і незабаром опинився біля камери для ночівлі одного з самців.



У багатьох джерелах я читав, як глушці ночують під снігом, вириваючи собі ввечері притулок і виходячи з нього вранці. Знаю що температура в такому «сніжному наметі» завжди постійна і становить -4-5 градусів, незалежно від температури зовнішнього повітря. Науковці з'ясували, що при перегріві зсередини, щоб не утворювалася крижана кірка, птахи проробляють в стелі вентиляційний отвір, охолоджуючи камеру. Відомим є і той факт, що вночі птах з періодичністю виводить на дно камери тверді екскременти, які бувають майже сухими і накопичуються там, але не бруднять оперення і не виділяють запаху. А ось в'язкі і пахучі частини екскрементів виділяються перед виходом назовні або після того, як птах покинув притулок.







Вночі вхід в підсніжний камеру закритий снігом, це до речі, видно на знімку. А виходу ще немає. Справа вгорі потрапила в кадр моя лижня.



А на цьому кадрі, сліди після виходу глушця з притулку. Видно як він зупинився (лунка) і гріб назад сніг лапами, перш ніж іти далі.



А тут сліди птаха перериваються і видно відбитки крайніх махових пер. Розглядаючи сліди навколо, крім заячих (біляка) нічого більше не побачив. Подумалося: невже глушець зайця злякався.