Останній випуск лондонського зоологічного журналу – одного з найбільш авторитетних видань в царині зоології, присвячений палеоетології, або вивченню поведінки викопних тварин. Саме так, поведінці тих істот, яких ніхто з дослідників ніколи не бачив і навіть остаточно не відомо, як вони виглядали.Ці дані збирають по уривках інформації, що дійшла до нас, реконструюючи спосіб життя вимерлих видів та середовища, в яких вони існували. Огляд підходів до вивчення поведінки викопних птахів підготував британський зоолог Даррен Нейш (до речі, він веде цікавий блоґ на Scientific American: http://blogs.scientificamerican.com/tetrapod-zoology/).

В теперішній час нараховується близько 10 тисяч видів птахів. Це надзвичайно різноманітна група, але є чимало рис поведінки, характерних для більшості птахів. Вони пов’язані з польотом (міграції), розмноженням (облаштування гнізд, насиджування яєць, догляд за пташенятами), доглядом за оперенням, шлюбною поведінкою і так далі. Цікаво, коли виникли такі типи поведінки, як поводились вимерлі птахи. А може, в їх поведінці було багато унікального?