Існує три головні категорії чинників антропогенного походження, які загрожують виживанню орла-могильника. Це чинники, що спричиняють загибель дорослих особин та поршків, невдалі спроби розмноження та втрата середовищ існування.

Загибель дорослих птахів

Отруєння

Даний чинник становить нині одну з найбільших загроз. В Угорщині почало спостірігатись з 2005 року знову після тривалої перериви з кінця 80-х. Переслідування хижих птахів є не поодиноким випадком, а трапляється дедалі частіше.



Отруєння хімікатами буває двох видів: через хибне використання офіційно дозволених, випадково дібраних отрут проти гризунів та інших небезпечних речовин, зокрема через їх недбале змішування, що взаємопосилює їхню дію. Це не розглядається як безпосереднє отруювання. В подібних випадках метою застосування отрут є знищення гризунів, однак вживаючи отруєну здобич могильники можуть стати безплідними, ослабнути чи померти від накопичення отруйних речовин (вторинна інтоксикація), це також робить слабкими пташенят, що призводить їх загибелі. Другий вид отруєнь це навмисні вчинки, що мають на меті знищення самих птахів, який деякі люди вважаються «небажаними». Угорщина одна з перших в списку серед європейських країн за рівнем прямих отруєнь птахів.

Отруєння свинцем розглядається як інший загрозливий чинник, однак його частка поки що не з’ясована. Кілька досліджень показали, що свинцеві кулі викликають інтоксикацію в хижих птахів. Вживання свинцю викликає отруєння у всіх вікових груп. Свинець також накопичується в їхніх кістках. В період після відкладання яєць, свинець вивільнюється з кісток і завдає птахам подальшої шкоди.

Отруєння завдає шкоди угорській популяції могильника на ключових територіях, кормних місцевостях та місцях кочівель. Негативний ефект від отруєнь має значно більшу вагу аніж про це можна судити безпосередньо від знахідок мертвих птахів.

Відстріл

Після потрапляння кулі в тіло, орли помирають миттєво або за деякий час від ран. Іноді, птахам щастить і куля інкапсулюється в тілі і більше не спричиняє проблем. Відстріл загрожує могильникам на всіх етапах життя від яйця до дорослого птаха. Цей чинник загрожує виду всюди, де він трапляється на гніздових та кормних місцях, рівно як і під час кочівель.

Зіткнення з транспортом

Недосвідчені молоді птахи можуть бути збитими на автошляхах та залізницях. Ця загроза не дуже суттєва, проти загибель птахів у зіткненні з транспортом таки трапляються час від часу. Зіткнення з машинами часто трапляється, коли птахи споживають свою здобич поряд з дорогою. Зіткнення з потягами можливе коли птахи гніздяться поряд із залізницею. Після набуття пір’яного вбрання молоді могильники часто сидять на землі. Залізниці в цьому контексті виглядають привабливими для птахів, оскільки водяться часто на насипах, що є вищими за місцевість навколо.

Загибель на ЛЕП

Типові ознаки на трупі могильника, вбитого електрикою

Лінії електропередач середньої потужності (20-35 кВ) становлять серйозну загрозу для птахів. Коли птах сідає на опору, він може зазнати удару електрикою, торкнувшись двох дротів, або одного дроту та заземленої частини опори одночасно. Чим більший птах, тим більша ймовірність того що це трапиться, хоча невеликі хижаки (напр. боривітри) також гинуть на ЛЕП у великій кількості. В більшості випадків, удар струмом призводить до миттєвої смерті птаха. Молоді птахи більше схильні до такого лиха ніж старші. З точки зору охорони орла-могильника, ця загроза є поширеною всюди, хоч не і до кінця дослідженою з огляду на небезпеку для популяції враховуючи велику кількість потенційно небезпечних опор.

Невдалі спроби розмноження

Грабунок гнізд

Слід розрізняти грабунок гнізд з комерційною метою та просте невігластво. Перше здійснюється з метою продажу птахів за кордон соколярам чи просто колекціонерам. Друге ж часто звершується місцевими мешканцями (часто школярами), які приносять додому яйця або пташенят і гадки не маючи як слід про них правильно турбуватись. Грабунок кладки позбавляє пару нащадків на поточний рік, хоч іноді якщо злочин відбувся на ранній стадії розмноження, пара може закласти її повторно. Викрадені птахи часто помирають в неволі від неналежних умов утримання.  

Чинник неспокою

Неспокій птахів, спричинений людьми, розглядається основною загрозою успіху розмноження. За оцінками науковців 15% невдалих спроб розмноження стались через сполохання птахів людьми. Саме через неспокій, могильник періодично уникає великої кількості територій (включаючи кормні та гніздові). Серед основних негативних наслідків цього можемо вказати:

• Постійні зміни територій в просторі і часі, що означає, що птахи проводять більше часу в не оптимальних середовищах
• Зміна місць гніздування, птахи змушені обрати менш придатні місцини
• покидання кладок батьками через неспокій та переслідування
• зміна поведінки на етапі догляду за пташенятами (напр. менша частота годування), негативний вплив на енергетичний баланс через брак поживи та стрес
• Пташенята іноді вистрибують з гнізда чи намагаються вилетіти раніше ніж це має бути
• цілковите покидання могильниками територій гніздування та пошуку поживи.

В цілому найбільш негативними ефектами є низький успіх розмноження та індивідуальна смертність.



Могильник часто зводить гнізда біля закинутих обійсть

Втрата середовищ існування

Брак підхожих для гніздування дерев є серйозною проблемою для видів, не залежно від того гніздуються вони в горах чи в долині. В лісових місцевостях старі, великі дерева є ласим об’єктом для вирубки, оскільки це приносить великі прибутки. Особливо тяжкою є ситуація за межам об’єктів природно-заповідного фонду. Саме комерційний інтерес до вирубки старих високий дерев робить марними всі природоохоронні потуги. Незаконні вирубки загрожують також посадкам, групам та самітним деревам на рівнинних землях.