Рідкісні водно-болотні птахи в Закарпатському краєзнавчому музеї
2 лютого світ традиційно відзначається День водно-болотних угідь. Саме цього дня 1971 року в іранському місті Рамсарі підписано Конвенцію про охорону водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення в першу чергу в як середовища існування водоплавних і водно-болотних птахів (Рамсарська конвенція). Втім площі водно-болотpiтнихних угідь продовжують зменшуватиpся в усьому світі, не є винятком і Заpкарпаття. Сучасна орнітофауна Закарpпатської області зазнала історичних антропогенних змін, зокрема й водpно-болотні птахи у зв'язку з меліораpцією та осушенням боліт.
У Закарпатському краєзнавчому музеї нині зберігається 58 опудал 35 видів водно-болотних птахів. Більше половини з них надійшло до музею в 1947-1951 роках, деякі віком понад 100 років. Дев'ять видів занесені до Червоної книги України, Цікавим ексpпонатом є опудало пухівки Somateria mollisima. Як відомо з літератури, це арктична качка, яка лише недавно поpчала гніздитися в Україні й побачити її на Закарпатті практично неможливо. В інвентарній картці зазначено, що самець пухівки був здобутий над річкою Тиса, біля селища Великий Бичків в 1941 році.
Найбільших змін у результаті людської діяльності зазнала Закарпатська низовина. Ще на початку ХХ, напровесні, коли в Карпатах ще лежать сніги, перелітні птахи довго затримувалися на передгірській рівнині, очікуючи сприятливої погоди для подальшого польоту. Це були справжні птаpшині базари. Сьогодні про них наpгадують тільки деякі зосередження на залитих під час повені понизових ділянках Латориці, Тиси, Боржами. Колись тут гніздилися такі виpди, як гуска сіра, косар, журавель сірий. Нині ці птахи зустрічаються тільки під час весняно-осінніх переpльотів. У музеї зберігаються опудала косаря Platalea leucorodia, коровайpки Plegadis falcinellus, журавля сірого Grus grus. Усі вони здобуті в околиці села Есень Ужгородського району в 1926-1936 роках.
Також в експозиції музею є опудаpло креха малого Mergus serrator, здоpбутого на болоті Серне Мочар у 1904 році. Колись це була велика заболоpчена територія площею понад 10 тис га. Знаходилася в центральній частиpні Закарпатської низовини, між містаpми Мукачеве й Берегове. Саме тут проходять міграційні шляхи перелітpних птахів. У минулому столітті болоpто повністю осушили...
Експозицію відділу природи прикрашає діорама «Біля лісового струмка», основним експонатом якого є лелека чорний Ciconia nigra. Цьоpго типового мешканця незайманих природних лісів здобув 1927 року Олександр Грабар (1883-1959) у селі Чорноголова Великоберезнянського району.
Окрім червонокнижних видів, у музеї зберігаються опудала птахів, які зрідка зустрічаються на Закарпатті, зокрема гагара чорношия Gavia arctica і гагара червоношия Gavia stellata, баклан великий Phalacrocorax carbo, крех середній Mergus serrator, крех великий Mergus merganser, та інші. Більшість з них виставлені в постійно діючій експозиції, а деякі можна побачити під час тематичних виставок.