Незамерзаючі ділянки водойм в межах міст, техногенні водойми

Наявність ділянок відкритої води є критичною для більшості коловодних птахів. Від того, наскільки великі ці відкриті ділянки та де вони утворюються, залежить видовий склад птахів. Деяким видам вистачає найменших ополонок та проталин. Воду у містах розігрівають теплі викиди з колекторів, стоки з промислових підприємств та очисних споруд. Ще одним важливим місцем зимівлі є зоопарки. Зазвичай окрім птахів, яких там тримають, взимку в зоопарки прилітають дикі крижні, а інколи і інші водоплавні птахи, яких приваблює вода, корм та скупчення інших птахів, серед яких вони почуваються спокійніше.

Звісно, найбільш чисельним видом зимуючих водоплавних птахів у населених пунктах є крижень (Anas platyrhynchos). Ця качка здатна заселяти різні типи водойм, дуже пластична у плані живлення. Крижні добре пристосовуються до співіснування з людиною та за відсутністю прямого переслідування здатні оселятись поруч з житлом. У багатьох містах сформовані осілі урбанізовані популяції крижнів, які гніздяться по берегах водойм та навіть інколи у будівлях, і проводять зиму на незамерзаючих ополонках у межах міст та у зоопарках. У наших містах такі урбанізовані популяції сформувались у середині минулого століття. Саме цих птахів масово підгодовують місцеві мешканці. На зиму у міста прилітають також крижні з околиць. «Дикі» крижні відрізняються за поведінкою: людей вони бояться, тримаються окремо від міських, іноді великими скупченнями. Інші види качок зрідка залітають на такі місця підгодівлі крижнів, вони скоріше пов’язані з великими незамерзаючими водоймами.

Але окрім качок у містах на воді нерідко можна побачити інших водоплавних. Дрібні малі пірникози (Podiceps ruficollis) тримаються на водоймах біля зарослих берегів, у воді під заростями вони можуть ховатись під час небезпеки. Тільки замерзання берегів змушує їх триматись на відкритій воді. Ці птахи часто та добре пірнають і живляться дрібними водними безхребетними. У ділянках очеретів поруч з відкритою водою проводять зиму водяні курочки (Gallinula chloropus). Вони непогано плавають, збираючи різних дрібних тварин у воді. Нерідко можуть виходити на берег у пошуках ягід та інших рослинних кормів. Нечасто поруч з водяними курочками в очеретах зимують водяні пастушки (Rallus aquaticus). Ці птахи більш потайні, активні переважно у присмерковий час. Частіше можна почути їх крики, ніж побачити їх.


Скупчення крижнів

Взимку на незамерзаючих ділянках водойм можна побачити і дрібніших птахів. Місцями нерідко трапляються зимівлі рибалочки (Alcedo atthis). Такі дрібні птахи часто обирають не просто незамерзаючі ділянки, а такі, де вода порівняно розігріта, щоб зменшити втрати тепла. Наприклад, біля викидів стоків з очисних споруд та біля промислових підприємств. Живляться рибалочки взимку також дрібною рибою. Принциповим є доступ до відкритої води взимку для волового очка (Troglodytes troglodytes), одного з найменших птахів нашої фауни. Гніздяться вони у лісовій зоні, у Карпатах, поліссі та далі на північ. У невеликій кількості вони зимують вздовж водойм у містах по всій території, частіше на півдні та на заході, де зими тепліші. Волові очка хоч і дрібні, але добре помітні завдяки голосним тріскотливим крикам та навіть інколи зимовому співу.


Волове очко
Фото: Nigel Pye

Ще один цікавий зимовий гість – гірська плиска. Ці птахи не схильні до далеких міграцій, карпатські та кримські птахи зимують переважно у передгір’ях та на незамерзаючих ділянках річок у горах. Але у рівнинних містах по всій території України взимку також з’являються ці птахи. Вони не дуже чисельні і тримаються переважно у найбільш «техногенних» місцях: по бетонних берегах каналів з теплою водою, недалеко від заводів, електростанцій та інших промислових підприємств. Такі умови, напевно, схожі на швидкі гірські річки у каменистих берегах. Найбільшу кількість таких зимуючих птахів відмічають у промислових регіонах Донбасу. Сформувались ці зимівлі відносно недавно: у 1970-80 ті роки. Існує думка, що ці птахи прилітають до нас з балтійського регіону.


Гірська плиска

Дніпро та великі водойми

Раніше на Дніпрі та деяких інших великих річках існували ділянки швидкої течії або водоверті, на яких вода не замерзала впродовж всієї зими. На таких місцях у невеликій кількості зимували крижні, крехи, гоголі. Але з розвитком промисловості ситуація докорінно змінилась. Створення промислових об’єктів та водосховищ на Дніпрі та інших річках надало птахам багато можливостей для зимівлі. Наприклад, теплові та атомні електростанції потребують води для охолодження, цю воду вони беруть з природних та штучних водойм, скидаючи туди вже нагріту воду. Ополонки та таких водосховищах можуть бути дуже великими та не замерзати навіть впродовж найбільш суворих зим. Біля кожної такої електростанції обов’язково є якесь місце зимівлі птахів. Діяльність гідроелектростанцій пов’язана з періодичними коливаннями рівня води, швидка течія ламає кригу, і це також створює зручні ополонки для деяких водоплавних птахів. Найбільша кількість таких місць зимівлі розташована на Дніпрі. Деякі види коловодних птахів схильні затримуватись на Дніпрі до глибокої осені. З настанням сильних морозів вони відкочовують вниз по течії Дніпра, рухаючись від однієї ополонки до іншої. У дуже холодні зими птахи відкочуються до морського узбережжя, а у теплі успішно перезимовують і у середній течії Дніпра.



Найбільш масовим зимуючим видом на таких водоймах є крижень. У зимових скупченнях тут чисельність крижнів досягає сотень, а інколи тисяч особин. Коли криги небагато, крижні щоденно перелітають на годівлю на мілководні водойми, а у середині зими скупчуються на незамерзаючих ділянках. Місцями досить великі скупчення утворюють гоголь (Bucephala clangula) та великий крех (Mergus merganser). Прилітають до нас вони з північних широт, переважно з тайгових та тундрових озер. Ці птахи добре пірнають та здобувають їжу на дні та у товщі води, тому на відміну від крижня можуть жити на більш глибоких ділянках відкритої води. Гоголь живиться дрібними безхребетними тваринами, а великий крех – рибою. Місцями на деяких водоймах великі скупчення утворюють лиски (Fulica atra). Ці птахи також добре пірнають, та окрім дрібних водних тварин здобувають у воді рослинну їжу. Як домішок серед скупчень цих птахів на континентальних водоймах взимку зустрічаються інші пірнаючі качки: морська та чубата черні, попелюх. Але основні місця їх зимівель знаходяться на морі. Поступово на великих водоймах збільшується чисельність великого баклана (Phalacrocorax carbo). У минулому цей вид пережив скорочення чисельності, а в останні десятиліття знову розселився по всій території України і місцями став масовим. Баклани також живляться рибою і добре пірнають. Серед річкових качок (які погано пірнають) на великих водоймах зустрічаються нерозень (Anas strepera), свищ (Anas penelope), широконіска (Anas clypeata) та інші види. Усі вони знаходять їжу на мілководних ділянках, більш спеціаліовані у плані живлення, ніж крижні, тому чисельність їх відносно невисока. Добре помітні у зимових скупченнях лебеді. На континентальних водоймах зимує наш гніздовий вид – шипун (Cygnus olor). Пірнати вони не можуть, але довга шия дозволяє їм діставати поживу на відносно великій глибині. Лебеді також здатні обламувати тонкий лід, що допомагає переживати сильні морози і іншим видам. Сімейні групи лебедів зберігаються до весни, молоді птахи відрізняються від дорослих сірим або буруватим забарвленням. Окрім шипунів на зимівлю прилітають північні види: кликун (Cygnus cygnus) та малий лебідь (Cygnus bewickii). Перший з них гніздиться на тайгових озерах, а інший у зоні тундр. Малий лебідь взагалі є нечисельним видом, занесеним до Червоної книги України. Тим більш цікаво, що чисельність обох північних видів у нас на зимівлях зростає, але все ж таки вони залишаються значно менш чисельними, ніж місцевий шипун.


Зимове скупчення водоплавних птахів
Фото: В. Грищенко

Біля великих ділянок відкритої води звісно тримаються і мартини. Тут зимують три види: звичайний мартин (Larus ridibundus), жовтоногий мартин (Larus cachinnans) та сивий мартин (Larus canus). Перші два види гніздяться по всій території країни, а сивий мартин поширений переважно на півночі та заході, але ще більше птахів прилітають до нас на зиму з півночі. Мартини всеїдні, тому взимку вони живляться не тільки на воді, а літають на поля, звалища, вишукують гризунів та підранених птахів.


Мартини
Фото: Dona Ana

Серед хижих птахів тісно пов’язаний з водоймами орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). Колись ці птахи пережили суттєве скорочення чисельності, пов’язане з кампанією по боротьбі з хижими птахами, але згодом почали відновлювати свою чисельність. Зараз це найбільш чисельний вид великих хижих птахів. Орлани скоріше падальники, ніж активні хижаки, суттєву роль в їх раціоні складає мертва риба. Якщо водойма, біля якої живуть орлани, не замерзає, вони залишаються на своїй гніздовій ділянці усю зиму. Узимку деякі птахи підтягуються до великих незамерзаючих водойм, на Дніпрі місцями утворюються скупчення у кілька десятків особин. Менші скупчення спостерігаються на інших водосховищах по всій території України. Окрім риби, вони тут ловлять поранених качок. При суттєвих похолоданнях орлани відлітають до морського узбережжя, де знаходяться основні місця їх зимівель у регіоні.


Пара орланів-білохвостів взимку
Фото: Raptorpolitics.org.uk

Узбережжя Чорного та Азовського морів

Звісно, основні місця зимівлі водоплавних птахів знаходяться на прибережних ділянках морів. Тут можна знайти різноманітні умови від мілководних заток та лиманів до відносно глибоких просторів відкритого моря. У періоди суворих похолодань заливи замерзають, але ненадовго. Поруч завжди залишаються великі простори відкритої води. Місцями на узбережжях є зарості очеретів, де можуть ховатись деякі види. У тісному зв’язку з температурою та протяжністю вільного від криги узбережжя чисельність зимуючих водоплавних птахів збільшується від узбережжя Азовського моря на захід до Причорномор’я. Найбільші скупчення зустрічаються у Тендрівській та Ягорлицькій затоках та біля дельти Дунаю. Якщо скупчення качок в окремих місцях на континенті налічують до сотень птахів та зрідка перевалюють за тисячу, то на морі нерідко можна побачити скупчення у багато тисяч особин.

Майже усюди зустрічаються крижні, гоголі, великий крех. Місцями у прибережних водах масові скупчення утворюють інші види: морська чернь (Aythya marila), що прилітає з тундрових озер, чубата чернь (Aythya fuligula), яка гніздиться переважно у лісовій зоні від полісся до північної тайги, та попелюх (Aythya ferina) який гніздиться майже по всій території України на великих водоймах з очеретом та відкритою водою. Середній крех (Mergus serrator) і гніздиться, і зимує на морських узбережжях. З півночі на зимівлі сюди прилітають малі крехи (Mergus albellus). Ці птахи дрібніші від великого креха, і у їх живленні окрім риби зустрічаються водні безхребетні. Досить чисельними на зимівлі бувають свищ та мала чирянка (Anas crecca). У меншій кількості зустрічаються широконіски, шилохвости (Anas acuta), великі чирянки (Anas querquedula), огарі (Tadorna ferruginea), характерні для південних приморських степів галагази (Tadorna tadorna) та червонодзьобі черні (Netta rufina). Звісно, тут можна побачити чисельні скупчення зимуючих лебедів кликуна та шипуна. Лиска також місцями утворює скупчення. Наприклад, взимку це дуже помітний вид біля південного узбережжя Криму.


Скупчення черні чубатої Aythya fuligula та попелюха Aythya ferina в Чорноморському біосферному заповіднику
Фото: Ю.Москаленко

Звичайні та дуже помітні зимові птахи на морському узбережжі – великі баклани. Вони зустрічаються по берегах Чорного та Азовського морів, особливо чисельні на півдні Криму. Також в Криму на морських узбережжях зимують помітно менш чисельні чубаті баклани (Phalacrocrax aristotelis), які гніздяться на приморських скелях. Малий баклан (Phalacrocorax pygmaeus) також менш чисельний, ніж великий, але місцями взимку утворює скупчення в дельті Дніпра та Дунаю. Інколи малі баклани залітають далеко від місць зимівлі та трапляються навіть на континентальних водоймах.

Пірникози підчас зимівель не утворюють щільних зграй, як качки, і широко розподілені у просторі, але чисельність їх також суттєва. Звичайні види – велика та сірощока (Podiceps grisegena) пірникози, у трохи меншому числі буває чорношия пірникоза (Podiceps nigricollis). Мала пірникоза тут тримається у більш спокійних ділянках, часто біля очеретів.

Якщо качкам та багатьом іншим водоплавним птахам потрібно періодично виходити на берег, щоб обсушитись, то гагари можуть триматись на воді дуже довго. Пірнають вони також на значну глибину, де полюють на рибу. Завдяки цьому гагар можна побачити далеко від берега. Скупчень вони також не утворюють, але їх чисельність скоріш за все також значна. Біля морських берегів у нас зимують два види: більш чисельна чорношия гагара (Gavia arctica) та більш рідкісна червоношия гагара (Gavia stellata). Чорношия гагара зрідка зимує на великих водоймах на континенті. Обидві прилітають з озер північної тайги та тундри.


Гагара чорношия
Фото: Cristian Mihai

Якщо на материкових зимівлях кулики трапляються як виключення, то на узбережжях Чорного моря вони зустрічаються більш регулярно, а деякі зимують у помітній кількості. Основні місця зимівель куликів – Сиваш, території на південь від Дніпровського лиману, дельта Дунаю. Найбільш масовий вид – досить дрібний тундровий кулик чорногрудий побережник (Calidris alpina). Ці птахи тримаються на відмілинах, косах та пляжах морських узбережь та приморських озер. Характерна риса їх поведінки – утворення великих щільних зграй, кількість птахів у яких може досягати багатьох тисяч особин. Переміщується така зграя великою хмарою складної форми, яку помітно здалека. Інші види значно менш чисельні. На березі моря зустрічається досить дрібний гість з арктичних тундр білий побережник (Calidris alba). Великий кульон (Numenius arquata) значно більший за розміром, зимує на прибережних озерах та болотах. В останні роки вони почали також зимувати на узбережжі Азовського моря, де зими загалом холодніші. У трав’янистих заростях у невеликій кількості зимують баранці (Gallinago gallinago), у лісових ділянках – слукви. Інші види куликів зустрічаються рідше і переважно в теплі зими, але в останні роки частота їх зимових зустрічей зростає. Це звичайна сивка (Pluvialis apricaria), морська сивка (Pluvialis squatarola), чайка (Vanellus vanellus). Загалом деякі види, які зимують південніше, починають залишатись на зиму у нас. Наприклад, у дельті Дунаю з 1970-х років почав взимку зрідка зустрічатись брижач (Philomachus pugnax), з 1980-х чоботар (Recurvirostra avosetta), морський пісочник (Charadrius alexandrinus), та ісландський побережник (Calidris canutus), з 1990-х великий пісочник (Charadrius hiaticula), крем’яшник (Arenaria interpres), а з 2000-х малий побережник (Charadrius dubius), чорний коловодник (Tringa erythropus), червоногрудий побережник (Calidris ferruginea) та кулик-довгоніг (Himantopus himantopus). Але всі ці кулики продовжують траплятись на зимівлях дуже рідко.


Зграя чорногрудих побережників
Фото: В. Кайстро

Мартинів на морському узбережжі зимує значно більше, ніж на континенті. Здебільшого це три найбільш звичайних наших зимових види: звичайний, жовтоногий та менш чисельний сивий мартини. Інколи з узбережжя Північного та Балтійського морів залітають дуже близькі до жовтоногих сріблясті мартини (Larus argentatus), у дельті Дунаю взимку зрідка відмічали білощоких крячків (Chlidonias hybrida).

У Причорномор’ї, а саме у районі Дніпровського лиману розташоване важливе місце зимівлі орланів-білохвостів. Саме сюди вони злітаються з Дніпра у періоди похолодань. У деякі зими на місці ночівлі орланів на Кінбурнській косі відмічали більше двохсот птахів. Зимують орлани і в інших місцях узбережжя.

Незвичні зимові птахи

Для деяких птахів відомі зовсім поодинокі або нерегулярні випадки зимівель, їх причини можуть бути різні. Наприклад, періодично до нас роблять зальоти птахи з тайгових та тундрових регіонів. Такі масові зальоти пов’язані з неврожаєм кормів у місцях їх гніздування та називаються інвазії. Частіше вони відбувається восени і птахи у нас можуть не затримуватись, але інколи вони перезимовують та навіть намагаються загніздитись, як це було з сибірськими горіхівками (Nucifraga caryocatactes) у 2008-2009 роках. Ялинові шишкарі (Loxia curvirostra) гніздяться у Поліссі, гірських лісах Карпат та Криму, але у деякі зими можуть залітати на усю рівнинну територію України. Зрідка, переважно в осінній період, залітають біла сова (Nyctea scandiaca) з тундр та яструбина сова (Surnia ulula) з тайги. Зимові зустрічі деяких видів можуть бути першими передвісниками більш масових зимівель, як тут було показано для куликів та інших видів. Це можна сказати про зимівлі білої плиски (Motacilla alba), чайки, перепілки у деяких місцях. Більш масові зимівлі можливі при збільшенні кількості теплих зим. В останні роки на Сиваші відмічають випадки зимівлі білохвостої чайки (Vanellochettusia leucura).

А у частині випадків це можуть бути випадкові зальоти, або зустрічі поранених та ослаблених птахів. Серед таких цікавих зустрічей можна назвати випадки зимівлі синьошийки (Luscinia svecica) у Дніпрі, квака (Nycticorax nycticorax) та гірського дрозда (Turdus torquatus) у околицях Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ), сибірської тинівки (Prunella montanella) у Харкові та деяких інших місцях. У Чернівецькій області відмічали два випадки зимівлі білих лелек (Ciconia ciconia), які у нормі відлітають у південну Африку, а у Галицькому районі Івано-Франківської області відома зимова зустріч сірого журавля (Grus grus). На Керченському півострові у Криму нещодавно був відмічений випадок зимівлі змієїда (Circaetus gallicus), підтверджений фотографіями. А на Хмельниччині навіть зареєстровані дві невдалі спроби зимівлі сільських ластівок (Hirundo rustica): в обох випадках птахи тримались у селі до кінця грудня, а потім зникли.


Змієїд в Криму
Фото: В. Безкоровайний