Снігові лунки тетерукових птахів
Більшість видів птахів, що взимку живуть у лісі, так чи інакше пов'язані з деревно-чагарниковою рослинністю, тобто з верхніми ярусами рослинних спільнот. Тут вони розшукують вбогу поживу, тут же ночують. Однак деякі види використовують захисні умови, створювані сніговим покривом. Найкраще подібні адаптації вивчені в куроподібних птахів.
Тетерукові - корінні мешканці тайгових та інших північних ландшафтів. В Україні ця родина куроподібних представлена декількома осілими видами - орябком, тетеруком, глушцем та залітною (а до ХХ ст. і гніздовою) білою куріпкою. У ході еволюції вони стали володарями цілого комплексу специфічних пристосувань, покликаних полегшувати існування протягом суворих зимових місяців. Крім морфологічних і фізіологічних адаптації тетеруковим властиві деякі специфічні особливості екології та поведінки, що відіграють дуже важливу роль в їхньому житті взимку.
По-перше, це різкі сезонні зміна характеру поживи і способів її добування, а по-друге, перехід до нового добового ритму і широке використання термоізолюючих властивостей снігу.
![](pictures/teterzym/1.jpg)
Як відомо, взимку, коли сніговий покрив стає досить глибоким, орябок, біла куріпка, тетерук і навіть величезний глушець, набивши воло їжею, починають ховатися від морозів в підсніжних «лунках», тобто у своєрідних печерках, які викопують в снігу.
Зазвичай вони закопуються в сніг, пройшовши пішки 5 - 20 метрів у напрямку до обраного місця і час від часу намагаючись заритися. Значно рідше тетерукові птахи проробляють це з льоту або пірнаючи з гілок сусіднього дерева. Заглибившись в пухкий сніг не більше ніж на 20-30 сантиметрів, а в малосніжні зими ще менше, птах прокладає коротку, завдовжки метр - півтора, горизонтальну штольню, іноді роблячи її з поворотом, а в кінці облаштовує невелику печерку, за власними розмірам, де і розташовується на відпочинок, підібгавши лапи і втягнувши шию.
![](pictures/teterzym/7_m.jpg)
Схема "пірнання" тетерука під сніг
Прокопуючи хід, орябок нерідко висовує голову назовні, немов перевіряючи глибину, але найімовірніше, з почуття обережності. В міру прокладки, нора заповнюється пухким снігом, який обсипається, а в самому кінці, виривши печерку, птах закупорює вхід до неї сніжною пробкою. Від того, наскільки пробка вийде щільною, багато в чому залежить температура печерки.
Товщина снігової стелі над спальною камерою зазвичай не перевищує 15 - 20 сантиметрів, а в малосніжні зими навіть менше. Якщо ніхто не потривожить птаха, він спокійно вибирається зі снігового притулку, легко руйнуючи крихку сніжку стелю. У разі несподіваної небезпеки птах миттєво, «кулею» вилітає назовні, здіймаючи хмару снігової куряви. На цьому місці залишається глибока воронка - лунка. Так і стали іменувати підсніжний притулок тетерукових.
![](pictures/teterzym/2.jpg)
Сліди екскрементів глушця біля лунки
До речі, слід зауважити, що птахи сидять у своїх підсніжних норах міцно і розлучаються з ними дуже неохоче. Сидячи настільки міцно в своїх лунках, тетеруки менше ризикують стати здобиччю хижака, так що ця риса поведінки має явно пристосувальне значення.
Невелика глибина розташування спальних камер в товщі снігу навіть в багатосніжні зими може бути зумовлена двома причинами: по-перше, потребою в разі тривоги без перешкод, швидко покинути притулок, а по-друге, тим, що в нижніх, глибших шарах снігу спостерігається підвищена концентрація вуглекислого газу і відчувається брак кисню. Таким чином, надмірне поглиблення снігових лунок таїть у собі певні незручності, які інстинктивно враховують тетерукові птахи.
Для птахів, що обирають місце для облаштування лунок, дуже важливо, щоб сніг був якомога глибшим і пухким і, отже, мав найменшу теплопровідність. Тому найчастіше лунки розташовуються на прогалинах, околицях боліт, занедбаних дорогах та інших відкритих місцях і значно рідше облаштовуються серед дерев.
Тетерукові ніколи не займають лунки повторно. Однак саме місце їх розташування може птахам полюбитися, і тоді одна біля одної з'являються все нові і нові лунки, оскільки, наприклад, глушець вирізняється великою осілістю.
![](pictures/teterzym/3.jpg)
Хижак намагається добути орябка з лунки
Тетеруки, які взимку тримаються зграями, які, часом, складаються з десятків особин, розташовують лунки поряд, хоча, звичайно, кожен птах займає свою власну снігову нору. Схоже облаштовуються на відпочинок зграйки білих куріпок.
Тетерукові птахи в особливо холодні місяці не тільки ночують у лунках, але і проводять в них більшу частину доби і завдяки цьому переносять сильні морози. Глушці на початку зими і в дні відлиг живляться двічі на добу, а в середині зими вони обмежуються одноразовою годівлею, причому в найбільш морозні дні тривалість її не більше однієї-півтора годин. Весь інший час глушці перебувають під снігом. У хуртовини і при зниженні температури повітря до 30 градусів глушці три-чотири дні поспіль не виходять з-під снігу. Орябки в ті ж суворі дні проводять в лунках майже 21-22 години на добу.
![](pictures/teterzym/6.jpg)
Білі куріпки
Тетеруки на годівлю витрачають часу більше, ніж інші види, проте по кілька разів на день закопуються в сніг на незначну глибину і відігріваються. На відміну від решти лісових тетерукових білі куріпки живляться, зазвичай, не на деревах, а вискубуючи прямо з поверхні снігу бруньки й пагони чагарників. Білі куріпки порівняно з іншими тетеруковими живуть в найбільш суворих температурних умовах. Здавалося б, тому можливість уникнути їх, сховавшись у сніг, для білих куріпок особливо важлива. Однак фактично навіть в середині зими вони рідко зариваються в сніг для денного відпочинку і ховаються під ялинами, вітроломом або іншими укриттями, користаючись своїм чудовим захисним забарвленням
![](pictures/teterzym/4.jpg)
Глушець взимку
Серйозні ускладнення для життя тетерукових птахів тягне за собою несподіване виникнення товстого снігольоду. Він може стати нездоланною перешкодою для орябків і білих куріпок, що намагаються вирити в снігу рятівну лунку. Відомі випадки загибелі під снігольодом багатьох птахів (розміром до тетерука), якщо міцна крижана кірка утворилася в той час, коли вони перебували в снігових лунках, і позбавила їх можливості вирватися на свободу з цього несподіваного снігового полону.
Хоча підсніжні притулки тетерукових розташовані на глибині максимум 20 - 30 сантиметрів, ці птахи тривалий час відпочивають у своїх лунках, перебуваючи в незрівнянно більш сприятливих екологічних умовах, ніж багато інших мешканців зимового лісу.
Дослідження не тільки показали суттєву різницю між температурою повітря, температурою поверхні снігу і його товщі на рівні штучного притулку, що було відомо і раніше. Тут температура не падала нижче чотирьох градусів, причому коливалася зовсім в невеликих межах. Виявилося також, що різниця між температурою населеної лунки і прилеглого шару снігу тим більші, чим сильніший мороз. Тоді ефект слабкої теплопровідності снігу позначається в найбільшій мірі. Навпаки, при температурі всього мінус три градуси сніг поступово тане, ущільнюється, втрачає свої колишні теплоізоляційні властивості, тому що температура в лунці підіймається трохи вище нуля і підсніжний притулок стає непридатним для використання. Недарма важко сполохати тетеруків і орябків з лунок, натомість легко знайти його під кущами і біля дерев неглибокі ямки, в яких птахи відпочивали і вдень, і вночі.
![](pictures/teterzym/5.jpg)
Біла куріпка визирає з під снігу
Температурний режим в лунці визначається не тільки теплом, випромінюваним організмом птаха з поверхні оперення, і термоізоляційними властивостями снігу, але також і великою кількістю тепла, що надходить в сніжну товщу знизу, з поверхні ґрунту. Не виключено, що в багатосніжні зими, коли лунки тетерукових відокремлюються від землі товстим шаром снігу, потік тепла з ґрунту не досягає їх або, у всякому разі, не робить помітного впливу на температуру лунки. Так чи інакше, але цілком очевидно, що саме сніговий покрив з його чудовими фізичними властивостями забезпечує сприятливі умови зимівлі тетерукових птахів всупереч надзвичайно суворим іншим екологічним умовам.
![](pictures/teterzym/8.jpg)
Тетеруки взимку
На відміну від тетерукових фазанові значно менше використовують термоізолюючі властивості снігу. У їхньому житті сніговий покрив зазвичай відіграє негативну роль. З фазанових, який властивий здебільшого осілий життя, далі за всіх на північ поширена сіра куріпка. Однак на відміну тетерукових, які мешкають в тих же широтах, вона не володіє жодними пристосуваннями для існування в умовах тривалого і глибокого суцільного снігового покриву. У районах з глибиною снігу порядку 50-70 сантиметрів сірі куріпки намагаються знайти менш засніжені ділянки або змушені відкочовувати в менш засніжені райони. Вони ночують і відпочивають в денні години переважно в чагарниках або бур'яні. Тут вони викопують кілька відкритих лунок, в кожній з яких перебуває один-три птахи. Зрідка куріпки облаштовують загальну ямку для цілої зграйки. В Сумській області в морозну і вітряну погоду одного разу було знайдено таку колективну ночівлю у балочці, де куріпки вирили ямку довжиною 60 і глибиною 15 сантиметрів. У ній ночували відразу 18 птахів. Майже всі вони лежали головами до центру, який займали дві або три куріпки. При такій же вітряній погоді спільні ночівлі спостерігалися і в інших районах України. Вони, безумовно, мають певне теплорегулююче значення, помітно зменшуючи тепловіддачу кожного птаха.
Тетерукові - корінні мешканці тайгових та інших північних ландшафтів. В Україні ця родина куроподібних представлена декількома осілими видами - орябком, тетеруком, глушцем та залітною (а до ХХ ст. і гніздовою) білою куріпкою. У ході еволюції вони стали володарями цілого комплексу специфічних пристосувань, покликаних полегшувати існування протягом суворих зимових місяців. Крім морфологічних і фізіологічних адаптації тетеруковим властиві деякі специфічні особливості екології та поведінки, що відіграють дуже важливу роль в їхньому житті взимку.
По-перше, це різкі сезонні зміна характеру поживи і способів її добування, а по-друге, перехід до нового добового ритму і широке використання термоізолюючих властивостей снігу.
![](pictures/teterzym/1.jpg)
Як відомо, взимку, коли сніговий покрив стає досить глибоким, орябок, біла куріпка, тетерук і навіть величезний глушець, набивши воло їжею, починають ховатися від морозів в підсніжних «лунках», тобто у своєрідних печерках, які викопують в снігу.
Зазвичай вони закопуються в сніг, пройшовши пішки 5 - 20 метрів у напрямку до обраного місця і час від часу намагаючись заритися. Значно рідше тетерукові птахи проробляють це з льоту або пірнаючи з гілок сусіднього дерева. Заглибившись в пухкий сніг не більше ніж на 20-30 сантиметрів, а в малосніжні зими ще менше, птах прокладає коротку, завдовжки метр - півтора, горизонтальну штольню, іноді роблячи її з поворотом, а в кінці облаштовує невелику печерку, за власними розмірам, де і розташовується на відпочинок, підібгавши лапи і втягнувши шию.
![](pictures/teterzym/7_m.jpg)
Схема "пірнання" тетерука під сніг
Прокопуючи хід, орябок нерідко висовує голову назовні, немов перевіряючи глибину, але найімовірніше, з почуття обережності. В міру прокладки, нора заповнюється пухким снігом, який обсипається, а в самому кінці, виривши печерку, птах закупорює вхід до неї сніжною пробкою. Від того, наскільки пробка вийде щільною, багато в чому залежить температура печерки.
Товщина снігової стелі над спальною камерою зазвичай не перевищує 15 - 20 сантиметрів, а в малосніжні зими навіть менше. Якщо ніхто не потривожить птаха, він спокійно вибирається зі снігового притулку, легко руйнуючи крихку сніжку стелю. У разі несподіваної небезпеки птах миттєво, «кулею» вилітає назовні, здіймаючи хмару снігової куряви. На цьому місці залишається глибока воронка - лунка. Так і стали іменувати підсніжний притулок тетерукових.
![](pictures/teterzym/2.jpg)
Сліди екскрементів глушця біля лунки
До речі, слід зауважити, що птахи сидять у своїх підсніжних норах міцно і розлучаються з ними дуже неохоче. Сидячи настільки міцно в своїх лунках, тетеруки менше ризикують стати здобиччю хижака, так що ця риса поведінки має явно пристосувальне значення.
Невелика глибина розташування спальних камер в товщі снігу навіть в багатосніжні зими може бути зумовлена двома причинами: по-перше, потребою в разі тривоги без перешкод, швидко покинути притулок, а по-друге, тим, що в нижніх, глибших шарах снігу спостерігається підвищена концентрація вуглекислого газу і відчувається брак кисню. Таким чином, надмірне поглиблення снігових лунок таїть у собі певні незручності, які інстинктивно враховують тетерукові птахи.
Для птахів, що обирають місце для облаштування лунок, дуже важливо, щоб сніг був якомога глибшим і пухким і, отже, мав найменшу теплопровідність. Тому найчастіше лунки розташовуються на прогалинах, околицях боліт, занедбаних дорогах та інших відкритих місцях і значно рідше облаштовуються серед дерев.
Тетерукові ніколи не займають лунки повторно. Однак саме місце їх розташування може птахам полюбитися, і тоді одна біля одної з'являються все нові і нові лунки, оскільки, наприклад, глушець вирізняється великою осілістю.
![](pictures/teterzym/3.jpg)
Хижак намагається добути орябка з лунки
Тетеруки, які взимку тримаються зграями, які, часом, складаються з десятків особин, розташовують лунки поряд, хоча, звичайно, кожен птах займає свою власну снігову нору. Схоже облаштовуються на відпочинок зграйки білих куріпок.
Тетерукові птахи в особливо холодні місяці не тільки ночують у лунках, але і проводять в них більшу частину доби і завдяки цьому переносять сильні морози. Глушці на початку зими і в дні відлиг живляться двічі на добу, а в середині зими вони обмежуються одноразовою годівлею, причому в найбільш морозні дні тривалість її не більше однієї-півтора годин. Весь інший час глушці перебувають під снігом. У хуртовини і при зниженні температури повітря до 30 градусів глушці три-чотири дні поспіль не виходять з-під снігу. Орябки в ті ж суворі дні проводять в лунках майже 21-22 години на добу.
![](pictures/teterzym/6.jpg)
Білі куріпки
Тетеруки на годівлю витрачають часу більше, ніж інші види, проте по кілька разів на день закопуються в сніг на незначну глибину і відігріваються. На відміну від решти лісових тетерукових білі куріпки живляться, зазвичай, не на деревах, а вискубуючи прямо з поверхні снігу бруньки й пагони чагарників. Білі куріпки порівняно з іншими тетеруковими живуть в найбільш суворих температурних умовах. Здавалося б, тому можливість уникнути їх, сховавшись у сніг, для білих куріпок особливо важлива. Однак фактично навіть в середині зими вони рідко зариваються в сніг для денного відпочинку і ховаються під ялинами, вітроломом або іншими укриттями, користаючись своїм чудовим захисним забарвленням
![](pictures/teterzym/4.jpg)
Глушець взимку
Серйозні ускладнення для життя тетерукових птахів тягне за собою несподіване виникнення товстого снігольоду. Він може стати нездоланною перешкодою для орябків і білих куріпок, що намагаються вирити в снігу рятівну лунку. Відомі випадки загибелі під снігольодом багатьох птахів (розміром до тетерука), якщо міцна крижана кірка утворилася в той час, коли вони перебували в снігових лунках, і позбавила їх можливості вирватися на свободу з цього несподіваного снігового полону.
Хоча підсніжні притулки тетерукових розташовані на глибині максимум 20 - 30 сантиметрів, ці птахи тривалий час відпочивають у своїх лунках, перебуваючи в незрівнянно більш сприятливих екологічних умовах, ніж багато інших мешканців зимового лісу.
Дослідження не тільки показали суттєву різницю між температурою повітря, температурою поверхні снігу і його товщі на рівні штучного притулку, що було відомо і раніше. Тут температура не падала нижче чотирьох градусів, причому коливалася зовсім в невеликих межах. Виявилося також, що різниця між температурою населеної лунки і прилеглого шару снігу тим більші, чим сильніший мороз. Тоді ефект слабкої теплопровідності снігу позначається в найбільшій мірі. Навпаки, при температурі всього мінус три градуси сніг поступово тане, ущільнюється, втрачає свої колишні теплоізоляційні властивості, тому що температура в лунці підіймається трохи вище нуля і підсніжний притулок стає непридатним для використання. Недарма важко сполохати тетеруків і орябків з лунок, натомість легко знайти його під кущами і біля дерев неглибокі ямки, в яких птахи відпочивали і вдень, і вночі.
![](pictures/teterzym/5.jpg)
Біла куріпка визирає з під снігу
Температурний режим в лунці визначається не тільки теплом, випромінюваним організмом птаха з поверхні оперення, і термоізоляційними властивостями снігу, але також і великою кількістю тепла, що надходить в сніжну товщу знизу, з поверхні ґрунту. Не виключено, що в багатосніжні зими, коли лунки тетерукових відокремлюються від землі товстим шаром снігу, потік тепла з ґрунту не досягає їх або, у всякому разі, не робить помітного впливу на температуру лунки. Так чи інакше, але цілком очевидно, що саме сніговий покрив з його чудовими фізичними властивостями забезпечує сприятливі умови зимівлі тетерукових птахів всупереч надзвичайно суворим іншим екологічним умовам.
![](pictures/teterzym/8.jpg)
Тетеруки взимку
На відміну від тетерукових фазанові значно менше використовують термоізолюючі властивості снігу. У їхньому житті сніговий покрив зазвичай відіграє негативну роль. З фазанових, який властивий здебільшого осілий життя, далі за всіх на північ поширена сіра куріпка. Однак на відміну тетерукових, які мешкають в тих же широтах, вона не володіє жодними пристосуваннями для існування в умовах тривалого і глибокого суцільного снігового покриву. У районах з глибиною снігу порядку 50-70 сантиметрів сірі куріпки намагаються знайти менш засніжені ділянки або змушені відкочовувати в менш засніжені райони. Вони ночують і відпочивають в денні години переважно в чагарниках або бур'яні. Тут вони викопують кілька відкритих лунок, в кожній з яких перебуває один-три птахи. Зрідка куріпки облаштовують загальну ямку для цілої зграйки. В Сумській області в морозну і вітряну погоду одного разу було знайдено таку колективну ночівлю у балочці, де куріпки вирили ямку довжиною 60 і глибиною 15 сантиметрів. У ній ночували відразу 18 птахів. Майже всі вони лежали головами до центру, який займали дві або три куріпки. При такій же вітряній погоді спільні ночівлі спостерігалися і в інших районах України. Вони, безумовно, мають певне теплорегулююче значення, помітно зменшуючи тепловіддачу кожного птаха.