Лебідь-шипун. Спостереження в рамках атласу гніздових птахів.
Лебідь-шипун є одним з найбільш відомих видів птахів, символів водойм. У гніздовий сезон цього птаха можна безпомилково визначити, бо інші два схожі види, лебідь-кликун та малий лебідь, зустрічаються у нас лише на зимівлі та міграціях. Від цих видів дорослий шипун відрізняється червоним, а не жовтим дзьобом. Зазначимо, що шипуни не завжди тримають шию вигнутою, а крила трохи піднятими, як на багатьох малюнках та фотографіях. Це демонстративна поза, а у спокійному стані шия буде пряма, а крила притиснуті до тіла.
Лебідь-шипун. Демонстративна поза.
Лебідь-шипун. Спокійна поза.
Шипунів можна зустріти на різних типах водойм. Головними умовами є наявність великих просторів мілководь, які перемежовуються з очеретами. Типові місця – великі ставки, верхів’я водосховищ, заплавні озера. Гніздо вони влаштовують на плавучих острівцях з рослинності або заломах очеретів.
Цих лебедів добре видно здалека завдяки білому забарвленню. Важливо однак пам’ятати, що в парках та різних господарствах лебедів можуть спеціально тримати як прикрасу водойм. Влітку їх випускають на водойму, а на зиму забирають у приміщення. Ці птахи не відносяться до вільних популяцій, і не завжди там розмножуються. Іще гніздові пари не можна плутати з групами негніздових птахів, які зустрічаються на великих водоймах та інколи сягають десятків особин. Отже, якщо на водоймі разом тримаються багато дорослих лебедів, а пташенят, або гнізда не видно, це скоріш за все негніздові. Гніздова пара може триматись окремо від них неподалік.
Молодь лебедів добре відрізняється від дорослих: маленькі пташенята сірі, а молоді бурувато-білі, по мірі дорослішання поступово стають білими. Влітку і восени, поки сімейні групи тримаються на гніздових водоймах, їх легко підрахувати.
До середини ХХ століття шипуни були дуже рідкісними птахами, але потім їх чисельність поступово зросла, і зараз шипуна можна зустріти по всій країні.
Дані про поширення та чисельність гніздових пар шипунів також будуть корисні при складанні атласу. Ми закликаємо надсилати свідчення про зустрічі сімейних груп та пар, користуючись нашою формою: http://pernatidruzi.org.ua/page.php?id=10
Лебідь-шипун. Демонстративна поза.
Лебідь-шипун. Спокійна поза.
Шипунів можна зустріти на різних типах водойм. Головними умовами є наявність великих просторів мілководь, які перемежовуються з очеретами. Типові місця – великі ставки, верхів’я водосховищ, заплавні озера. Гніздо вони влаштовують на плавучих острівцях з рослинності або заломах очеретів.
Цих лебедів добре видно здалека завдяки білому забарвленню. Важливо однак пам’ятати, що в парках та різних господарствах лебедів можуть спеціально тримати як прикрасу водойм. Влітку їх випускають на водойму, а на зиму забирають у приміщення. Ці птахи не відносяться до вільних популяцій, і не завжди там розмножуються. Іще гніздові пари не можна плутати з групами негніздових птахів, які зустрічаються на великих водоймах та інколи сягають десятків особин. Отже, якщо на водоймі разом тримаються багато дорослих лебедів, а пташенят, або гнізда не видно, це скоріш за все негніздові. Гніздова пара може триматись окремо від них неподалік.
Молодь лебедів добре відрізняється від дорослих: маленькі пташенята сірі, а молоді бурувато-білі, по мірі дорослішання поступово стають білими. Влітку і восени, поки сімейні групи тримаються на гніздових водоймах, їх легко підрахувати.
До середини ХХ століття шипуни були дуже рідкісними птахами, але потім їх чисельність поступово зросла, і зараз шипуна можна зустріти по всій країні.
Дані про поширення та чисельність гніздових пар шипунів також будуть корисні при складанні атласу. Ми закликаємо надсилати свідчення про зустрічі сімейних груп та пар, користуючись нашою формою: http://pernatidruzi.org.ua/page.php?id=10