Вид – Баклан чубатий (Phalacrocorax aristotelis) Рід – Баклан (Phalacrocorax) Родина – Бакланові (Phalacrocoracidae) Ряд – Пеліканоподібні або веслоногі (Pelecaniformes)

Середовище існування

Ареал баклана чубатого обіймає північні береги Кольського і Скандинавського півостровів, Великобританії, Ірландії, Ісландії, Франції, Іспанії та Португалії, береги і острови Середземного, Адріатичного, Егейського та Чорного морів, північне узбережжя Африки. В Україні гніздиться в Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя та південь Керченського півострова). Селиться баклан чубатий колоніями, надзвичайно полюбляє урвисті кам'янисті морські узбережжя і невеликі скелясті острови. Зимує в морі, недалеко від місць гніздування, зрідка залітає в глиб материка.

Опис

Довжина тіла – 65 – 80 см
Розмах крил – 90 – 105 см
Вага – 1,6 – 1,75 кг

У весняному оперенні самець і самка чорні з більшою чи меншою кількістю зеленкуватого або зеленкувато-бронзового відтінку з металевим блиском. Пера голови видовжені й утворюють чуб. Гола шкіра голови жовтувато-оранжева з чорними плямами. Дзьоб і ноги чорні. Таке вбрання птах одягає на третьому році життя. Це оперення птахи носять у грудні — травні. У зимовому оперенні забарвлення схоже на шлюбне, але відрізняється від нього світлішим тоном пер лиця. Крім того, чуб на голові відсутній. Гола шкіра лиця жовта з темними плямами. Це вбрання птахи носять з травня по грудень. Самці більші від самок.

Молодий птах. Верх тіла чорний з ледве помітним металевим полиском. Краї пер з темною облямівкою. Нижня частина тіла брудно-біла з бурими плямами, крім нижньої частини шиї та її боків, які бурі з поздовжніми білими штрихами. Махові й стернові темно-бурі. Дзьоб бурий. Ноги темно-рожеві. У молодому оперенні птахи перебувають осінь і частину зими.

Молодий птах

Спосіб життя

 Чубаті баклани харчуються виключно морською рибою, за якою пірнають на глибину до 45 метрів. На відміну від інших бакланів рибу здебільшого ловлять біля самого дна: пірнаючи за кормом, проводять під водою до 3-4 хвилин. З цієї ж причини у відкритому морі над великими глибинами не трапляються. Полюють зазвичай наодинці. Подібно до великого баклана, чубатий злітає після розбігу по воді, сушить оперення на відпочинку, вертикально тримаючи тіло і наполовину розкривши крила. 

Розмноження

 Баклан чубатий взимку тримається місць гніздування. Гніздяться птахи в нішах печер та невеликих заглибленнях крутих схилів високого берега Криму. Гнізда розташовують на висоті 2,5—15 м від води (це залежить від наявності відповідних укриттів), переважно на висоті 4—6 м. Гніздяться птахи окремими парами й колоніями. Останнє пов'язано з обмеженістю місць, придатних для гніздування. Такими місцями є суцільні виступи з навісами. Гнізда в колоніях розташовані на різній відстані одне від одного. У гніздах, розташованих поруч, птахи сидять хвостами один до одного або боком. Поодинокі гнізда будують в окремих нішах, переважно зовсім закритих від моря нависаючим гребенем скелі. У таких затишних місцях умови для гніздування значно кращі, ніж у відкритих, що підтверджується ранішим відкладанням яєць. Розміри гнізд здебільшого залежать від місця їх розміщення, зокрема від розмірів ніші. У птахів, які гніздяться у малих гніздових камерах, стернові пера дуже стираються. Матеріалом для гнізда, як правило, служать різні рослини, а саме: гірчак (Acroptilon picris), Cystoseira barbata та Phyllophora rubens, менше використовують Eryngium maritimum і водорость Ceramium. З середини гніздо вистелено морською травою (Zostera marina), Cystoseira barbata та Phyllophora rubens, іноді зустрічаються шматки вірьовок, ганчірок, пера тощо. Птахи здобувають матеріал для гнізда в морі, куди його з суші заносить вітер. Трапляється, що в колонії птахи крадуть його з сусідніх гнізд. Здобутий матеріал птах полоще у воді й лише після цього несе до гнізда, де передає другому птахові, що сидить у ньому, який його вкладає. Відкладання яєць триває з кінця лютого до травня. Тривалість інкубації 28 діб, успіх інкубаціі — близько 65%. У кладці три яйця. Пташенята вилуплюються голі, сліпі, з піддзьобком довшим від наддзьобка. Пухових пташенят зі стерновими та маховими перами майже нормальних розмірів можна спостерігати вже на початку червня. Вигодовують пташенят обидва птахи. Після гніздового періоду баклани чубаті тримаються зграями в місцях гніздування і неподалік від них, деяка частина мандрує в місця, багаті на рибу.  

Охорона

Загрозливими для виживання чубатого баклана чинниками є забруднення моря нафтопродуктами, фактор непокою з боку людини, зокрема туристів, деградація кормової бази, знищення птахів мисливцями та іншими екологічно несвідомими громадянами. Для збереження виду необхідне надання заповідного статусу місцям гніздування птахів, суворий контроль над потенційними забруднювачами морських вод, вжиття заходів з охорони іхтіофауни, яка складає основу живлення бакланів, суворі покарання за браконьєрство. Баклан чубатий перебуває під охороною Червоної книги України (статус - зникаючий), Директиви ЄС зі збереження диких птахів та Бернської конвенції.

Чубатий баклан, постраждалий від розливу нафти в морі