Вид – Баранець великий (Gallinago media) Рід – Баранець (Gallinago) Родина – Баранцеві (Scolopacidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Ареал баранця великого на території Євразії простягається від Скандинавії і Данії до долини Єнісею на сході. Зимує цей птах в Африці на пд. від Сахари. В Україні за останні 100 років ареал відсунувся далеко на північ. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Полісся в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип’ять. Оселяється на вологих лучних просторах з трав'янистими болотами, що переходять в лозняки. Токування відбувається зазвичай над рівними сухими галявинках; линяє на болотах та вологих лісових хащах; дорослі виводки часто тримаються на відкритих мочарах, на вологих степових місцях, злакових полях, тощо.

Опис

Довжина тіла – 27—29 см
Розмах крил – 42—46 см
Вага – 180–250 г

Верх бурий, з вохристими смугами і темно-бурими плямами; голова зверху чорно-бура, з поздовжньою вохристою смугою через тім'я; низ жовтуватий, з темно-бурими поперечними ламаними смугами; махові пера темно-бурі, другорядні ? з вохристою вузькою верхівкою; середні стернові пера руді; з чорними смугами, три крайні пари - білі, з чорними поперечними смужками біля основи; дзьоб темно-бурий, біля основи світліший; ноги зеленкувато-сірі.

Спосіб життя

Весняний переліт баранців великих триває близько місяця і закінчується звичайно в кінці квітня або на початку травня. Летять весною баранці не тільки поодинці, а й зграйками. Переліт іде виключно вночі; навіть в сутінках ніколи не доводиться спостерігати пролітних дупелів, крім тих випадків, коли птахів хтось зігнав з болота. Під час перельоту вони зупиняються на вологих луках і на болотах. Після виводу пташенят значна частина баранців великих переселяється з боліт на сухіші місця. Особливо часто вони трапляються в невисокій густій отаві заплавних лук, поблизу озер і болотистих місць, по берегах яких вони ховаються вдень під час найбільшої спеки у високі зарості осоки. Нерідко їх можна знайти також під кущами лози біля берегів боліт і озерець. У самців баранця великого повне линяння починається раніше, ніж у самок,— ще в червні, коли самки водять пташенят. Самки починають линяти в липні. Закінчується линяння в кінці серпня — на початку вересня. Молоді птахи починають линяти, вкриваючись зимовим оперенням, у серпні. Основна маса баранців великих відлітає з північних областей України дуже рано — ще в першій половині серпня. Дослідження показують, що баранець великий може підтримувати швидкість, близьку до 100 км / год протягом понад 6500 кілометрів, тим самим будучи одним з найшвидших перелітних птахів. При цьому, баранці не роблять на своєму шляху зупинок, адже їхній переліт здебільшого пролягає над суходолом. Живляться великі баранці дрібними безхребетними, що населяють грязьові болота: личинками двокрилих, дрібними молюсками, черв'яки, тощо.

Розмноження

Для гніздування баранці великі обирають вологі болотисті ділянки лук в річкових долинах, а також болота різних типів, переважно поліські мохові та осокові грузькі болота. В таких місцях, звичайно на сухіших горбках, у вечірніх і ранкових сутінках відбуваються групові токування дупелів. Під час токування баранець великий відкидає шию назад, а дзьоб притискує до грудей, опускає крила, хвіст розпускає віялом, показуючи білі крайні стернові пера, і піднімає його догори; при цьому баранець видає своє цвірінькання (щось подібне до «текітекітекітекітекі»), потім клацає дзьобом, після чого починає битися з іншим самцем; ці бійки чергуються з «піснями». Гніздо являє собою ямку, добре вистелену травинками, яка міститься на купинці або в густій траві вологої луки. В повній кладці чотири яйця, які самка насиджує протягом 22—24 днів.

Охорона

Баранець великий зазнав значного скорочення чисельності через долю, яка спіткала багатьох водно-болотних птахів. Політика втручання в природні процеси, зокрема осушувальна меліорація та створення водосховищ, призвела до деградації місць мешкання. Крім цього місця гніздування баранців великих страждають від надмірного сінокосіння та випасання худоби, а самі птахи стають жертвами так званих «мисливців». Для збереження виду необхідна сувора боротьба з браконьєрами, відновлення та охорона водно-болотних угідь, припинення злочинної меліорації, а також природо відповідне ведення сільського господарства. Баранець великий занесений до Червоного списку МСОП (статус – близький до загрозливого), Червоної книги України (статус - зникаючий), охороняється Бонською та Бернською конвенціями, а також Угодою про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів