Вид – Боривітер степовий (Falco Naumanni) Рід – Сокіл (Falco) Родина – Соколові (Falconidae) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

З усіх дрібних соколів нашої фауни боривітер степовий найбільше пов'язаний з відкритим ландшафтом і навіть для гніздування часто не потребує дерев. Ареал боривітра степового майже повністю входить в областей поширення відкритих степового і пустельного ландшафтів. Гніздиться в Північно-Західній Африці і Євразії на схід до Алтайських гір приблизно в проміжку між 30 ° і 50 ° пн. ш. В Африці гніздовий ареал включає в себе невелику область на території, прилеглій до Середземного моря. У Південній Європі поширений спорадично, в основному в прибережних районах Середземного моря та на деяких островах. На території України гніздування поодиноких пар можливе в Криму, але не виключено, що боривітер степовий вже зник з гніздової фауни України.

Опис

Довжина тіла – 29 – 32 см
Розмах крил – 58 – 72 см
Вага – 90 – 200 г

Дорослий самець має контрастне оперення. Голова сіра, без чітко виражених «вусів», як в боривітра звичайного. Плечі, спина і покривні крила цегляно-руді без малюнка. Надхвістя і хвіст сірі, на кінці хвоста розвинена широка чорна смуга з білою вершинною облямівкою. Першорядні махові темно-бурі, на відстані виглядають майже чорними; другорядні махові сірі. Спід крила білуватий, світліший і монотонніший ніж в боривітра звичайного. Груди і черево охристі, іноді з невеликими краплеподібними рисками. Самка в порівнянні з самцем має темніше і строкатіше вбрання - зверху іржасто-руде (включаючи голову) з темними поздовжніми плямами, знизу охристе або біле, також з плямами, але рідшими. Махові такі ж як у самців - чорно-бурі. Молоді птахи незалежно від статі схожі на дорослу самку. Кігті у молодих і дорослих птахів білі. Райдужна оболонка кара, дзьоб жовтуватий або жовтогарячий в основі і чорний на кінці. Восковиця темно-жовта.

Самка (ліворуч) і самець (праворуч) 

Молоді птахи

Спосіб життя

Серед соколів України боривітер степовий — найвираженіший ентомофаг. Комахи становлять до 85—90% його їжі. Крім комах, він поїдає невелику кількість ящірок та мишовидних гризунів; птахів у його їжі не знайдено. В інших місцях ареалу виду боривітер степовий живиться переважно мишовидними гризунами або ящірками, а іноді виявляє навіть певну стенофагію. У наших умовах боривітер степовий добуває їжу в культурному ландшафті у відкритих місцевостях, а також у передгір'ях та в гаях і парках, якщо в них гніздиться. Від місць гніздування літає за їжею на відстань до 6—7 км. Полює один, але поблизу його колонії можна бачити одночасно кількох птахів, що полюють відносно близько один від одного. їжу здобуває переважно на землі, зрідка ловить комах у повітрі.

На мисливській ділянці виглядає здобич, сидячи на дроті, стовпі, камені або шукає її, літаючи невисоко над землею, іноді зупиняється в повітрі на одному місці. На землі добре ходить. Спійману здобич з'їдає поблизу від місця полювання або несе в лапах до гнізда. Гніздовим біотопом є степові місцевості, якщо в них є необхідні для гніздування місця (яри, будівлі, парки, сади, лісонасадження), відкриті річкові долини, глинисті або скелясті кручі вздовж берегів рік і морів, до яких підходять степи. У більшості колоній боривітер степовий гніздиться разом з іншими видами птахів — з боривітром звичайним, галками, сиворакшами, шпаками (рожевим і звичайним), стрижами чорними. У таких колоніях гнізда боривітра степового розміщені або поруч з гніздами інших птахів, або серед них. При наявності достатньої кількості зручних для влаштування гнізд місць і кормних угідь боривітер степовий завжди прагне до колоніального гніздування, хоч зустрічаються окремі гніздові пари.

Розмноження

Боривітер степовий в Україні гніздовий перелітний птах. Там, де не гніздиться, він і на прольотах рідкісний або зовсім не буває. Навесні перші особини у південні області прилітають в кінці березня – квітні. На прольотах помітні окремі птахи, пари й розтягнуті зграї, вони часто бувають змішані з боривітром звичайним, а іноді ще й з кібчиком. Незабаром після прильоту птахи зустрічається на гніздових ділянках, Пари, можливо, постійні. У шлюбний період птахи однієї пари швидко літають один за одним, часто кричать. Будувати гніздо починають зрідка з початку травня, переважно з середини його. Боривітер степовий явно тяжіє до влаштування закритих гнізд: у дуплах старих дерев, у порожнинах між камінням старих каменоломень і скель, у норах та щілинах глинистих і скелястих обривів, під дахами і в порожнинах стін жилих та кинутих будівель, у поглибленнях старих стогів соломи. Часто займає гнізда, збудовані птахами інших видів, у тому числі відкрито розташовані на деревах гнізда граків, ворон, сорок. Гнізда бувають на різній висоті, іноді досить високо на деревах або обривах, іноді відносно низько, у стінах кошар, у гніздах сорок, в купах каміння, іноді кущах терену. Зайняті чужі гнізда дещо поновлює, особливо їх лоток. У гніздах, влаштованих у дуплах, лоток складається з трухлої деревини, кори та обмеженої кількості гілок; у гніздах, влаштованих в норах і щілинах,— з ґрунту, кам'янистого щебеню та рослинних залишків.

В окремі роки перші яйця в кладках з'являються на початку травня, але звичайно — з середини і до кінця травня, період відкладання яєць розтягнутий. Старі птахи дбайливо стережуть гніздо і при небезпеці голосно кричать. Насиджує кладку переважно самка, самець приносить їй корм і ненадовго заміняє в денні години. Строк насиджування на Україні не простежено; в літературі наводиться 28 діб; мабуть, він такий самий, як і в боривітра звичайного,— 30 діб. У перші дні після вилуплення пташенят корм у гніздо приносить самець, пізніше — обидва батьки. Молодих птахів вигодовують переважно комахами, серед яких основну масу становлять прямокрилі. У їжі молодих є значна кількість ящірок. Молоді стають на крило приблизно через 40 діб після вилуплення. Після вильоту молоді птахи з батьками полюють у степовій місцевості, а на ніч збираються в парках і лісонасадженнях, де часто ночують разом з іншими птахами — галками, боривітрами звичайними та одудами. На початок вересня утворюють зграї, які кочують у степовій зоні, шукаючи найбагатших на корм місць. Такі скупчення виводків боривітра степового у великі зграї і переміщення їх напередодні відльоту деякі спостерігачі вважали за проліт, який насправді відбувається пізніше — переважно наприкінці вересня. Линяння молодих птахів починається навесні після повернення із зимівлі й триває до серпня. Зимує переважно в Африці південніше Сахари.

Охорона

Це один з пернатих хижаків Західної Палеарктики , які найбільше постраждали від господарської діяльності людини. Якщо в XIX і першій половині XX століття степовий боривітер вважався поширеним і місцями звичайним видом, то за останні роки його чисельність різко скоротилася. Птах зник з багатьох районів, де мешкав раніше, а в інших став рідкісним видом. Причиною деградації називають широке використання пестицидів та інші «вдосконалені» методи боротьби з шкідниками в сільському господарстві, що знищують комах - основу харчування цих соколів. Інші фактори - зменшення поголів'я овець (більш висока трава зменшує здатність птахів добувати собі їжу), часті посухи в місцях зимівель - африканській савані Сахель, зменшення місць, придатних для облаштування гнізда. Велику небезпеку для виду становить винищення цих соколів так зв. «мисливцями», малограмотними селянами та голубівниками. На території України протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-і рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями в Криму. В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій обл. і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України. Перебуває під охороною Червоної книги України (статус - зникаючий), Червоним списком МСОП (статус - вразливий), конвенцією CІTES (Додаток ІІ), Бернської та Боннської конвенціями, включений до Європейського червоного списку. Для збереження виду необхідна сувора боротьба з браконьєрством, відмова від використання пестицидів в сільському господарстві, сувора охорона місцевостей придатних для гніздування.