Вид – Боривітер звичайний (Falco tinnunculus) Рід – Сокіл (Falco) Родина – Соколові (Falconidae) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

Ареал боривітра звичайного охоплює Європу, Азію, Північну та Середню Африку. В Європі та Азії вид поширений від Великобританії на заході до Південного Сахаліну на сході і від південної межі континентів до 71° північної широти (Скандинавський півострів, Колима). В Лапландії його знаходили на 68° північної широти. Зимує боривітер у південній частині ареалу (на Кавказі, в Середній Азії, Киргизії, Африці, Нігерії, Камеруні, Конго та Північно-Східній Індії). Вся територія України належить до гніздової області виду. Трапляється боривітер звичайний на різних ландшафтах, але переважно на відкритих рівнинах з деревною рослинністю. Не оселяється в суцільних масивах лісу. В Україні є звичайним гніздовим, перелітним і зимуючим (на півдні) птахом. Під час міграцій зустрічається скрізь.

Опис

Довжина тіла – 33-39 см
Розмах крил – 65-80 см
Вага самця – 160-230 г
Тривалість життя – до 16 років

Невеликий сокіл розміром з сороку. У забарвленні оперення дорослих птахів помітний статевий диморфізм. Самець яскраво-рудий. На крилах помітні клиноподібні бурувато-чорні плями, розмір яких збільшується у напрямку до хвоста. Верхня частина крил, спина, плечі і поперек руді. Голова і надхвістя сірі. Хвіст сірий з широкою чорною передвершинною і білою смугами на кінці. Оперення нижньої частини тіла рудувате з вохристими плямами. Оперення самки руде, але не таке яскраве як у самця і більш коричневе. Сірий колір є тільки на надхвісті. У дорослих птахів дзьоб з чорним гачком. Голова з чорними “вусами”. Навколоочне кільце, восковиця і ноги жовті. Кігті чорні. Молодий птах схожий на самицю, але чорно-бурі плями на перах верхньої частини тіла ширші, а на перах нижньої частини мають вигляд повздовжніх смуг, а не краплеподібні, як у дорослих.

Спосіб життя

Боривітер звичайний – птах, що легко адаптується до різноманітних місць проживання, де є основні види його корму. Харчується в основному мишами, хатніми горобцями, ящірками та комахами. Добуває корм на відкритих ділянках, зазвичай поодиноко, але в кормних місцях іноді збирається до десятка птахів. Політ активний, помахи крил часті, добре ширяє. Полюючи, виглядає здобич із зручного місця, або невисоко облітає місцевість. Часто “зависає” у повітрі, тріпочучи крилами, а потім кидається на здобич. Якщо та встигає переміститись, то боривітер біжить за нею по землі. Спійманих пташок убиває дзьобом і перед поїданням вищипує частину пер. Дощова погода негативно впливає на активність птаха при полюванні. Охоче сідіє на стовпи і дроти. Може жити дуже близько до людини, але відноситься до неї насторожено.

Розмноження

Прилітає на гніздування в кінці березня – перших числах квітня. Гніздові біотопи звичайного боривітра досить різноманітні, але обов`язково мають включати значну відкриту ділянку для добування корму. Гнізда влаштовує у норах обривів, великих дуплах, порожнинах стін, або займає чужі (частіше воронові) гнізда на деревах. При зайнятті гнізд часто бьється з іншими птахами. Старі птахи намагаються зайняти своє торішнє гніздо. Молоді птахи гніздяться поблизу місць, де вони вивелись. Часто утворює колонії. Повну кладку з 4-6 іржасто-рудих яєць насиджують обидва птахи протягом 27-28 діб. Самку, що насиджує, годує самець, викликаючи її криком з гнізда. Під час того, як самка їсть недалеко від гнізда, самець іноді насиджує кладку. Пташенята перебувають в гнізді 4-5 тижнів. Під кінець свого перебування в гнізді вони мають мають різні розміри, вагу і ступінь розвитку, тому покидають гніздо в різні строки. Пташенята, що вилупились останніми, часто гинуть.

Охорона

Боривітер звичайний, не тільки невід’ємна складова екосистеми як й інші хижі птахи, але й відіграє важливу роль у збереженні сільськогосподарських угідь, адже він інтенсивно полює на мишовидних гризунів і комах. Тому потрібно охороняти цього птаха, особливо гніздові колонії, та приваблювати його в різноманітні ландшафти. Вид занесений до Бернської (додаток 2) та Боннської (додаток 2) конвенцій, а також до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (додаток 1).

Підготувала - Світлана Котенко