Вид – Бугайчик (Ixobrychus minutus) Рід – Бугайчик (Ixobrychus) Родина – Чаплеві (Ardeidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiformes)

Середовище існування

Область поширення бугайчика досить велика. Він трапляється в Європі, Малій та Середній Азії, Сирії, Ірані, Афганістані, Західній Індії, Африці (крім Сахари), Новій Зеландії, Австралії та на Мадагаскарі. Особини, що влітку перебувають в Європі, перелітні і на зиму відлітають до Африки. В Україні гніздиться на всій території, крім гірських та сухих степових районів. Значна частина птахівн басейн Дніпра, пониззя Дністра і Дунаю. Під час міграцій зустрічається скрізь. В осінній період чисельність популяції на території України зростає за рахунок птахів, що прилітають з північніших районів. Бугайчик селиться на берегах великих і маленьких боліт, річок і ставків, що мають сильно розвинену берегову рослинність, частіше за все не вище 500 метрів над рівнем моря. Однак, якщо водойма з усіх сторін оточена густим лісом, бугайчик там не поселиться.

Опис

Довжина тіла – 33-38 см
Розмах крил – 52-58 см
Вага – 70-170 г
Тривалість життя – до 21 року

Бугайчик – найменший з чапель і єдиний вид ряду Лелекоподібні, у якого самка і самець відрізняються за кольором. Розміром з голуба, має відносно короткі ноги і шию, та довгий дзьоб. Самець має чорну з зеленим полиском “шапочку” на голові, крила і спину. Голова і шия кремово-білі. Дзьоб жовто-зелений, ноги зелені. Загальне забарвлення боків голови та нижньої частини тіла вохристе з білуватими кінчиками пер. Вбрання самки більш однотонне: верхня частина тіла у неї бура, низ тіла з бурими повздовжніми смугами. Горло біле з вохристо-бурою смугою. Дзьоб жовтий. Молодий птах схожий на самку, але тім`я бурувате з повздовжніми рудуватими смугами. Верх тіла рудувато-бурий, низ має світлі і бурі повздовжні смуги.

Спосіб життя

Бугайчик – дуже потайний і обережний птах, активний в сутінках і вночі. При виникненні небезпеки він завмирає і витягується вертикально, закидуючи голову наверх. Завдяки своєму забарвленню і такій поведінці птаха майже неможливо помітити, тому що він зливається з навколишнім середовищем. Якщо небезпека зовсім поруч, бугайчик легко, але неохоче злітає і, трохи відлетівши, знов ховається в очереті. Політ повільний, з швидкими помахами крил, шию тримає зігнутою. Вдень на великі відстані не літає. Тримається, зазвичай, поодиноко. Під час перельотів ніколи не утворює зграї. Живиться переважно мальками та дрібною рибою, також комахами і їх личинками, земноводними і ракоподібними. Здобич ловить на мілководді серед заростей берегової рослинності. У глибоких місцях підстерігає здобич, сидячи на гілці дерева, що росте на березі, або на трав`янистих рослинах, охопивши пальцями кілька стеблин. Іноді може поїдати яйця і пташенят інших видів.

Розмноження

На місця гніздування прилітає в кінці березня – на початку квітня. Після заходу сонця можна спостерігати бійку птахів за гніздову територію, або погоню самців за самками. Сусідів птах не любить, тому у кожної пари є своя ділянка, на якій вони живуть і гніздяться. У сприятливих біотопах з великим запасом корму спостерігається гніздування декількох пар. Гніздо зі стебел очерету будує на кущі, невеликому дереві біля води або в густому очереті. Спочатку воно має вигляд перевернутого конуса, але з часом утрамбовується і стає плоским. Кладку з 4-6 білих яєць насиджують обидва птахи протягом 23-24 діб. Самець зігріває кладку вночі, зранку його заміняє самка. На 8-10 день пташенята іноді вилізають з гнізда, але остаточно покидають його на третій тиждень, переміщаючись по гілках дерев чи кущів у тому ж напрямку, звідки батьки приносять їжу. Почавши літати, пташенята тримаються біля найближчої водойми.

Охорона

Чисельність даного виду нажаль невелика. Більшість із сприятливих для цього виду біотопів знищується людиною внаслідок бездумного осушення боліт та спотворення річкового русла і берегів. Вид занесений до Бернської (додаток 2), Боннської (додаток 2) конвенцій та до переліку видів, що знаходяться під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища (SPEC 3). Охороняється Директивою Європейського союзу по охороні диких птахів (CEE 1) та Угодою по охороні афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA).

Підготувала - Світлана Котенко