Вид – Буревісник малий (Puffinus puffinus) Рід – Буревісник (Puffinus) Родина - Буревісникові (Procellariidae) Ряд – Буревісникоподібні (Procellariiformes)

Середовище існування

Малий буревісник гніздиться в північній Атлантиці на островах біля західного узбережжя Вельсу і на Внутрішніх Гебридських островах. Існують невеликі популяції на Азорських островах, Мадейрі, островах Селваженш, Канарських островах і на островах біля Бретані. На території України кочовий птах акваторії Чорного та Азовського морів. Місця гніздівель - віддалені від моря і покриті травою стрімчаки.

Опис

Довжина тіла – 30 - 35 см
Розмах крил – 76 - 82 см
Вага – 380 - 470 г

Зверху чорно - бурий, знизу білий; дзьоб чорний; ноги рожеві.

Спосіб життя

Більшу частину року буревісник малий проводить на відкритих морських просторах, і наближається до берега тільки в період розмноження. Ширяє над гребенем хвилі, часто шикуючись в лінію з іншими особинами. Харчовий раціон буревісника малого складається з маленьких риб, головоногих молюсків і ракоподібних.

Розмноження

Колонії буревісників малих часто дуже великі за розмірами. Окремі особини цього виду роблять перші спроби гніздування у віці 3-х або 4-х років. Але є й особини, які починають гніздитися тільки з восьмого року життя. Буревісника малим властивий тривалий моногамний шлюб і відданість до обраного місця гніздування. Гніздо - викопана обома батьками нора, глибина якої становить від 1 до 2 м. Єдине яйце висиджують обоє батьків. Батьки покидають пташенят приблизно за 60 днів. Пташенята втрачають сильно у вазі і вилітають з гнізда приблизно через 8-10 днів після відльоту батьків.

Загрозливими чинниками для малого буревісника є руйнування людиною гніздових середовищ, грабіжницький вилов риби, отруєння хімікатами водойм та їх мешканців, чинник неспокою та небезпека з боку біоімігрантів, таких як чорні щури (Rattus rattus). Загибель птахів в рибальських сітях також складає велику загрозу, зокрема через моногамність та гніздовий консерватизм виду.