Вид – Чапля руда (Ardea Purpurea) Рід – Чапля (Ardea) Родина – Чаплеві (Ardeidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiformes)

Середовище існування

Чапля руда поширена в Африці (крім Сахари), на Мадагаскарі й у південній частині Євразії. Зокрема північна межа ареалу проходить через Україну, Воронезьку область, пониззя Волги, на схід до Балхаша. Під час гніздування надзвичайно оселяється на заболочених територіях з густими заростями очерету, однак у деяких місцевостях селиться просто по вологих місцях, оточеним чагарником і рідколіссям. На території України гніздиться в стоповій та лісостеповій зоні, де є відповідні біотопи; під час міграцій може траплятися скрізь.

Опис

Довжина тіла – 78 – 90 см
Розмах крил – 120 – 150 см
Вага – 570 – 1470 г

Самець і самка забарвлені однаково. Верх голови, чуб і верх шиї чорні. Пера потилиці видовжені, два-три з них довші, стрічкоподібні. Решта верху тіла аспідно-сіра. Боки голови та шиї рудуваті. Від розрізу рота до потилиці та по боках шиї тягнуться чорні смуги. Боки грудей і черева темно-руді, горло біле. Шия спереду руда з чорними поздовжніми плямами. На волі видовжені пера з рудуватими, білими й чорними поздовжніми смугами. Середина грудей і черева чорні. Першорядні махові й зовнішні другорядні чорно-сизі, внутрішні другорядні й рульові темно-сірі. Дзьоб темно-роговий, при основі з жовтуватим відтінком. Вуздечка жовта. Ноги темно-бурі. Райдужна оболонка жовта.

Спосіб життя

Чапля руда живиться майже виключно тваринною їжею, а саме: дрібними ссавцями, плазунами, земноводними, рибою, комахами, ракоподібними, а крім того при нагоді й дрібними птахами, їжу здобувають на мілководних ділянках озер, лиманів, боліт, які більш-менш поросли трав'янистою рослинністю. Птахів також можна спостерігати й на деякій віддалі від берега, де вони стоять (на глибоких місцях) на відмерлих рослинах, що утворюють плав. За здобиччю в гніздовий період літають на відстань до 5 км. Поживу іноді підстерігають, довгий час стоячи на одному місці. Після того як здобич підпливе на таку відстань, що її можна вхопити дзьобом, птах швидким рухом голови й шиї оволодіває нею.

Полюють птахи поодиноко. На Україну чапля руда прилітає в другій половині березня — травні. У Криму весняний переліт добре виявлений і проходить у другій половині березня. Основна маса летить у середині квітня — на початку травня. Під час перельоту чапля руда летить вночі зграями до 30 особин, тримаючись на значній висоті. Вдень вона зустрічається на невеликих плесах серед заростей очерету й рогозу, по узбережжю плавнів, а також на відкритих місцях. Оселяється чапля руда звичайно серед заростей очерету, уникає відкритої води. Вона обирає неприступні ділянки (з трясовиною) серед плавнів або серед очерету чи рогозу озер, заплав річок, боліт та степових озер. Здебільшого гніздиться колоніями до 40 й більше гнізд, але зустрічаються й поодинокі гнізда. Найчастіше колонії змішані (чапля сіра або велика біла). Відлітають птахи на південь з кінця серпня. Під час осіннього перельоту птахи чаплі рудої тримаються зграйками або поодиноко. Летять вночі. Іноді спостерігається переліт і вдень, причому птахи тримаються тісною групою на середній висоті, не дотримуються річкових долин.

Розмноження

Гнізда птахи будують здебільшого на заломленому торішньому очереті, зрідка на купі торішніх рослин (очерет, рогіз тощо), що піднімаються над водою. Матеріал для гнізда — очерет. Його основою служать скручені, переплутані очеретини, завдяки чому створюється досить висока, міцна споруда. Лоток вистилає листками очерету. Гніздування на деревах є вкрай рідкісним винятком. Гніздо будують обидва птахи. Основним матеріалом у всіх випадках є очерет, зрідка гілочки. Гніздо нагадує перевернутий конус або купу сухих стебел очерету з неглибоким лотком. У кладці три — шість, зрідка сім, переважно чотири — п'ять яєць, які відкладаються здебільшого через день-два, можливо, з інтервалом - до чотирьох днів. Інкубація триває 21 день. На гнізді птахи змінюються три-чотири рази на добу. Вилуплюються пташенята неодночасно, бувають різного віку, різниця між ними іноді значна — найменші майже вдвічі молодші. Насиджують обидва птахи 21—24, навіть до 28 днів. Більше на гнізді сидить самка. Поки пташенята малі (до 10 днів), один з птахів пари залишається біля гнізда, як правило, самка. У спеку вона захищає їх від прямих сонячних променів, стоячи над ними, при зниженні температури зігріває їх. Пізніше, коли пташенятам 10—15 днів, обидва птахи пари літають здобувати їжу, залишаючи пташенят одних. Навкруги гнізда, в якому пташенята підросли й почали лазити по очерету, останній буває заломлений приблизно на одному рівні з гніздом. Під час гніздування з різних причин пташенята гинуть. Найчастіше гинуть найменші пташенята, ті, що вилупилися останніми. Вони, як правило, не одержують їжі через старших і, знесилені, зрештою гинуть. Гинуть і ті пташенята, які потрапили з гнізда у воду. Вони не можуть повернутися в гніздо, а поза ним батьки їх не годують. Крім того, гинуть пташенята, травмовані очеретом. Після вильоту молодняка перші дні дорослі птахи їх підгодовують, але тільки на гнізді. Деякі молоді птахи затримуються досить довго біля місць, де вони вивелись. У цей час у великій кількості птахи збираються в місцях ночівлі. Ночують на деревах.

Охорона

У багатьох частинах ареалу спостерігається зниження чисельності рудої чаплі. Причина криється в знищенні людиною водно-болотних угідь через комерційне їх використання або ж в ході так зв. «меліорації», неспокої з боку людини, а також посухи на місцях зимівель в Африці. Для збереження виду необхідна сувора охорона водно-болотних угідь, а також створення заповідних об’єктів в місцях гніздування. Руда чапля охороняється Бернською та Боннською конвенцією, Угодою AEWA та Директивою ЄС щодо охорони диких птахів.