Вид – Чапля жовта (Ardeola Ralloides) Рід – Жовта чапля (Ardeola) Родина – Чаплеві (Ardeidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiformes)

Середовище існування

 Гніздовий ареал жовтої чаплі охоплює Африку, Південну Європу та Південно-Західну Азію. Зимує на побережжі Середземного моря в Європі та Африці. В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області та в інших місцях півдня України. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Свої гніздівлі жовта чапля облаштовує в невеликих широколистяних лісах, вербових заплавних заростях, іноді у вологих ділянках, порослих очеретом або чагарником, рідше в гаях тополі.  

Опис

Довжина тіла – 44 – 47 см
Розмах крил – 180 – 370 см
Вага - 4 – 5 кг

У весняному оперенні самець і самка забарвлені однаково. На голові, волі й спині пера видовжені, ланцетоподібні. Чуб у самців трохи довший, ніж у самок. Верх голови й шиї жовті з поздовжніми тонкими майже чорними смугами на краях опахал. Спина забарвлена в рожево-винний колір. Горло біле. Низ шиї, воло та груди вохристі. Черево біле. Крила й хвіст білі з жовтуватим відтінком. Стрижні першорядних махових у першому шлюбному вбранні бурі. Дзьоб чорний, при основі блакитно-жовтий. Гола шкіра навкруги очей та вуздечка зеленкуваті. Ноги буруваті з жовтими підошвами. Райдужна оболонка очей жовта. Це оперення птахи носять з березня по липень.  

У зимовому оперенні видовжені пера на голові, волі й спині відсутні. Верх та боки голови вохристо-бурі. Спина бура, поперек білий. Голова, шия, воло в поздовжніх темних смугах, утворених темною облямівкою на перах. Решта оперення біла. Це оперення птахи носять протягом грудня — січня.

Молодий птах схожий на птахів у зимовому оперенні, але смуги темно-бурі, стрижні та зовнішні опахала махових бурі. Райдужна оболонка блідо-жовта.

Спосіб життя

Їжа чаплі жовтої складається здебільшого з безхребетних, у меншій кількості з хребетних тварин. Серед хребетних переважають риби, земноводні зустрічаються зрідка. Безхребетні представлені молюсками, комахами, серед яких переважають жуки й бабки, ракоподібними, павукоподібними й п'явками. Свою здобич ці птахи ловлять на мілководді, по краях водойм або стоячи на торішньому поваленому очереті на глибших місцях. У дельті Дунаю спостерігалось відвідування птахами городів. Під час здобування їжі ці чаплі тримаються зграйками або поодиноко.

Розмноження

На Україну чапля жовта прилітає в квітні — травні. Під час перельоту чаплі жовті летять невеликими зграйками, зрідка поодиноко. У цей час вони зустрічаються по мілководних ділянках лиманів, озер, заплав річок. Після прильоту птахи тримаються в місцях, багатих їжею, але недалеко від місць гніздування. Оселяється чапля жовта в плавнях великих річок. Гнізда розміщуються в колоніях інших птахів (чапель малої білої, сірої, квака, іноді тут гніздяться баклани великий і малий, коровайка) на деревах, кущах або очереті. На Дністрі чисельність цих птахів досить значна і тримається майже на одному рівні. Матеріалом для гнізда служать тоненькі сухі гілочки та листки дерев або кущів, а в заростях очерету — рогіз та очерет. Збирає матеріал самець, а самка будує й охороняє гніздо. Гнізда невеликі, й мають форму перевернутого конуса. У кладці два — шість, здебільшого чотири-п'ять яєць. Насиджують обидва птахи з пари протягом 24 днів. Змінюють птахи один одного один раз протягом доби. Поява перших пташенят зазвичай відбувається на початку червня. Приріст маси пташенят найбільший у перший тиждень життя, потім швидко падає до нуля на четвертому тижні життя. Поки пташенята малі, один з батьків залишається з ними, коли ж вони підростуть і почнуть вилазити з гнізда на гілки, обидва птахи літають здобувати їжу. Після вильоту птахи залишають колонію і тримаються зграйками по кормних місцях аж до відльоту, що триває з середини серпня до кінця вересня). Під час перельоту чапля жовта тримається зграйками до 12 особин, зрідка поодиноко.

Охорона

Чисельність жовтої чаплі скорочується в результаті затоплення плавнів внаслідок будівництва ГЕС, зацвітання водойм, злочинних процесів так зв. «меліорації» водно-болотних угідь, посилення фактору неспокою, а також браконьєрства. Для охорони цього виду необхідна сувора охорона та відновлення водно-болотних угідь, припинення евтрофікації та «меліорації» водойм, створення об'єктів заповідного фонду в місцях гніздування птахів. Чапля жовта охороняється Червоною книгою України (статус - рідкісний), Бернською конвенцією та Директивою ЄС про захист диких птахів.