Вид – Чечевиця (Carpodacus erythrinus) Рід – Чечевиця (Carpodacus) Родина – В'юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Чечевиця гніздиться в лісовій смузі Євразії. Зимує в Південній та Південно-Східній Азії. На території України гніздовий птах Полісся, Лісостепу, півночі степової смуги та на півдні Криму. В періоди міграцій трапляється по всій території нашої Батьківщини. Гніздовий біотоп чечевиці переважно вологі луки з групами чагарників та самітними деревами. Широкі лучні долини річок, узлісся хвойних і листяних лісів, верболози, зарості черемхи. Зарослі лісові вирубки та згарища, а іноді й сади в селищах. У сухий місцевості – низини в ґрунті, порослі чагарниками.

Опис

Довжина тіла – 13-18 см
Розмах крил – 25 см
Вага – 16-26 г

У дорослого самця забарвлення тіла майже все червоного кольору. Голова, горло, верхня частина грудей яскравого кіноварно-червоного відтінку, нижня частина тіла і боки білувато-рожеві з домішкою червоного на боках, нижньої частини грудей і череві; підхвістя і пахвові білі; нижня частина шиї, спина і плечові темно-буро-червоні і мають світлі облямівки на великих пір'їнах; поперек і вершини пер надхвістя червоні; крила і хвіст бурі з бруднувато-рожевим відтінком. Райдужна оболонка ока, дзьоб і ноги бурі. Самка - сірувато-бура з оливковим відтінком на спині, голові і плечових перах. Загальне забарвлення нижньої частини тіла вохристе. На крилах дві світлі смужки, утворені вершинами середніх і великих покривних, забарвлених у білувато-вохристий тон. Надхвістя вохристе. Дзьоб короткий, роздутий. Молоді птахи забарвлені подібно до самок, але тьмяніші і темніші за них.

Самець

Самка

Спосіб життя

В позагніздовий період чечевиці дуже тихі й мовчазні птахи, й майже нічим не виказують своєї присутності. Після залишення молодими гнізд чечевиці аж до відльоту тримаються виводками і ведуть мало помітний спосіб життя, літаючи на годівлю густими чагарниками. Харчується ці птахи різним насінням трав'янистих і деревних рослин, ягодами, особливо черемхи, глоду і ялівцю, а також в незначних об’ємах, комахами. Пташенят теж вигодовує зерновими кормами (насіння зірочника), лише з невеликою домішкою комах.

Розмноження

Чечевиці, як і всі в'юркові, моногамні птахи. Майже відразу після прильоту чечевиці розбиваються на пари і заходяться будувати гнізда. Під час спаровування у чечевиці спостерігається деяке подоба токування. Самець розташовується на верхній гілці куща або дерева, настовбурчує невеликий чубчик на голові, розпушує пір'я, роздуває горло і майже без пауз голосно свистить свою чотирискладову трель. Часом він перелітає на верхні гілки іншого дерева і так далі. У разі, якщо поблизу гніздяться інші чечевиці, то між самцями відбуваються несерйозні сутички, які завершуються вигнанням одного з самців з особливо привабливого для співу куща. Самка під час цього «шлюбного» співу самця перебуває десь на нижніх гілках куща або на землі, де і відбувається спарювання.

Гнізда чечевиці облаштовують в густих гілках чагарників або невисоких дерев на висоті близько 2-2,5 м над землею. У спорудженні гнізда бере участь тільки самка. Гніздо, порівняно пухка споруда, робиться з стебел різних трав'янистих рослин , соломинок злаків і корінців. Лоточок гнізда вистилається м'яким рослинним матеріалом, і в незначній кількості кінським волосом . Виводить пташенят один раз на літо. Відкладання яєць починається в перших числах червня. Число яєць в кладках від З до 6 , найчастіше 4-5. Яйця мають інтенсивне блакитно-зелене забарвлення основного тла, на поверхні якого розкидані темно-бурі і чорно-фіолетові цятки і каракульки, що збираються на тупому кінці яйця в негустий віночок . Насиджує яйця самка, сидить на гнізді надзвичайно щільно. Висиджування триває 13-14 днів. Під час насиджування яєць самкою, самець постійно перебуває поблизу гнізда і багато співає . Пташенята залишаються в гніздах близько двох тижнів. Виліт молодих чечевиць з гнізд відбувається в другій половині липня, на початку серпня. Самці чечевиці перестають співати з початком періоду вигодовування пташенят.

Охорона

Для збереження виду необхідна охорона заплавних територій, впровадження природовідповідних методів сільського та лісового господарства, збереження кущів та трав’янистих рослин, які складають кормову базу чечевиці. Вид перебуває під охороною Бернської конвенції.