Вид – Чeпypa велика, велика біла чапля (Egretta alba) Рід – Чeпypa (Egretta) Родина – Чaплeвi (Ardeidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiiformes)

Середовище існування

Чепура велика – вид-космополіт, що зустрічається скрізь (у тропічному та помірному поясах), крім Антарктиди та Австралії. В Євразії розповсюджена від півдня Іспанії до Примор`я та Японії. В Західній і Центральній Європі спорадично гніздиться на північ до Голандії та Польщі. В Східній Європі північна межа ареалу сягає Білорусі, Брянської, Тамбовської, Самарської областей, проходить вздовж східних меж Казахстану, через Північну Монголію, Приамур`я. На південь в Азії доходить до Турції та Південного Ірану. В Африці поширена від межі Сахари до ПАР і Мадагаскару, в Америці – від півдня Аргентини до півдня Канади. В Україні спорадично гніздиться майже на всій території (в плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра, Молочного лиману, на Лебедячих островах), крім Карпат, Закарпаття та більшої частини Полісся і Криму. Зимують птахи у Північній Африці, Індії, Китаї, Середній Азії, Закавказзі. В Україні в невеликих кількостях зимують у плавнях Дунаю, Дністра та в Гірському Криму.

Опис

Довжина тіла – 85-102 см
Розмах крил – 140-170 см
Вага – 0,8-1,6 кг
Тривалість життя в природі – до 15 років, в неволі – до 22 років

Велика чепура – крупний болотний птах з довгими ногами. Шия S-подібна і довга, довша ніж тіло. Шостий хребець побудований так, що птах може втягуваги і витягувати шию. Самці трохи більші за самок. У весняному вбранні дорослі особини мають сніжно-біле забарвлення, на потилиці чуб із довгих пір`їн, плечові пера дуже довгі і розсукані (еґретки), на волі теж є видовжені пера. Дзьоб товстий, довгий, прямий, чорний з жовтою основою, використовується птахом як гарпун для захоплення здобичі. Ноги чорно-бурі. Райдужна оболонка ока жовта. Шлюбне оперення птахи носять з січня-лютого по червень-липень. У позашлюбному вбранні дзьоб жовтий і немає еґреток. Молодий птах виглядає так, як і дорослий у позашлюбному вбранні, але кінчик дзьоба чорний.

Спосіб життя

Оселяється чепура велика біля води – озера, прісноводної або солоноводної водойми, болота, морського узбережжя, мангрових заростей, сільськогосподарських угідь, рисових полів, дренажних канав і т.п. Полюбляє мілководдя з течією. Живиться переважно рибами, амфібіями, рептиліями, ракоподібними, дрібними гризунами, молюсками, інколи пташенятами і сараною. Здобуває їжу тільки в денні години, полюючи на мілководді. При цьому птахи тримаються зграями, але кожен полює самостійно, прогулюючись або стоячи нерухомо на одній нозі. Здобич ковтає повністю. Часто чепурі доводиться конкурувати з іншими болотними птахами за їжу, іноді вона краде здобич у інших птахів, особливо більш дрібних чапель. Під час перельоту летить невеликими зграйками, парами, або поодинці. Політ швидкий, ходить повільно і величаво. У сутінковий час чепуру велику можна побачити у зграї з іншими чаплями.

Розмноження

Великі чепури - моногами. В Україну прилітають в лютому-квітні. Досить швидко після прильоту птахи починають збиратись в місцях майбутнього гніздування. Самці прилітають раніше і обирають ділянки для гніздування, причому старші птахи обирають першими. Гніздяться колоніями, часто з рудими чаплями. Охороняючи гніздову ділянку самець голосно кричить, стрибає на чужака і клює його. Гніздо будують обидва птахи на заломленому очереті на висоті від 0,8 до 2 м на затоплених кущах, серед очерету, у малодоступних місцях з драговиною. Форма гнізда – перевернутий конус. В рік одна кладка, проте, якщо вона гине, самка відкладає другу. У кладці чотири-п`ять яєць. Насиджують обидва птахи протягом 25-28 днів. Перші 10-12 днів пташенята залишаються в гнізді під наглядом одного з дорослих птахів. Інший здобуває їжу. На 15-17 день пташенята тимчасово залишають гніздо і гуляють неподалік нього. Годують їх батьки в гнізді. На крило стають на 40-45 добу. Молоді птахи разом із дорослими мандрують по внутрішнім водоймам і перші дні повертаються ночувати в колонію.

Охорона

Чепура велика в Україні – нечисленний гніздуючий птах, поширення якого у нас дуже обмежене. Вже досить давно (останні 150 років) чисельність цього птаха сильно зменшується. Причиною цього є меліорація, зміна людиною місць гніздування птахів та мода на еґретки, якими прикрашали дамські шляпки. У ХІХ ст цей вид був майже повністю знищений, особливо на півдні Україні, в Казахстані і дельті Дунаю. Птахи врятувались тільки в самих важкодоступних місцях, куди людині добратись було неможливо. Після заборони полювання на цього птаха в СРСР чисельність почала дуже повільно відновлюватись. В наш час цьому красивому птаху загрожує втрата середовищ існування через людину, яка своєю діяльністю забруднює її важкими металами і пестицидами, від яких птахи гинуть. Вид занесений до Бернської конвенції (додаток 2), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), (додаток 1), охороняється Директивою Європейського союзу охорони диких птахів (СЕЕ), (додаток 1).