Вид – Чирянка-квоктун (Anas formosa) Рід – Качка (Anas) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Чирянка-квоктун гніздиться в Північній Азії від Таймиру до Охотського моря. Через різке скорочення чисельності чирянки-квоктуна в даний час гніздування цієї качки в межах ареалу стало розірваним і нерегулярним. На зимівлю раніше прямував в Японію, проте нині основна частина цих птахів летить до Південної Кореї. На території України чирянка-квоктун траплялась на Дніпрі в Кіровоградські області. Біотоп виду - найрізноманітніші континентальні водойми. Взимку і на весняному прольоті рисові поля, розливи річок і заплавні озера. Влітку дрібні лісові водойми і острови в дельтах річок.

Опис

Довжина тіла – 36 – 40 см
Розмах крил – 60 – 66 см
Вага – 500 - 600 г

У дорослого самця в шлюбному вбранні верх голови чорний; око охоплює чорна пляма, від якої вниз через жовту щоку йде чорна смуга, яка з'єднується з чорним підборіддям; на задній частині голови зелена пляма; видовжені плечові пера з рудуватими, білими і чорними поздовжніми смугами; спина, поперек, надхвістя і боки тулуба сірі, з чорними дрібними поперечними смужками, на боках спереду білі смуги; воло рожеве, з темними цятками; груди і черево білі; підхвістя чорне, окреслене по боках білими смугами; верхні покривні пера крил бурувато-оливкові; "дзеркальце" зелене з чорним, обмежене спереду рудою смугою, а ззаду - білою; хвіст сірувато - бурий; дзьоб темно - сірий; ноги бурувато-оливкові; у позашлюбному оперенні схожий на самку, але верх голови темніший, без рисок. Доросла самка темно - бура, пера з бурою облямівкою; над оком нечітка білувата "брова"; біля основи дзьоба невеликі білі плями; воло рудувате, молодий птах схожий на дорослу самку.

Самець

Самка

Спосіб життя

На місцях гніздування споживає планктон та насіння рослин. На прольоті трапляється озерах, заплавах, старицях, розливах, протоках, полях, тяжіє до посівів проса, сої та пшениці. На весняному прольоті на Далекому Сході чирянка-квоктун охоче живиться жолудями, розшукуючи їх в опалому листі, нерідко віддаляючись при цьому за 700-800 м від води.

Розмноження

Пари у квоктунів формуються вже під час прольоту. Під час залицяння селезень піднімає і майже закидає назад голову, а потім знову опускає її. При цьому оперення на боках голови прилягає щільно, чітко змальовуючи яскраву розмальовку щік, а по серединній лінії воно розпушується і утворює подобу поздовжнього гребня. Токування супроводжується характерним клекотанням селезня. Ігри відбуваються частіше на суходолі і рідше на воді. Гніздитись може відкритому місці, під кущем ялівцю, поряд з зовсім дрібними лісовими водоймами (площею до 4 м²), іноді у верболозах та на відкритій моховий тундрі за 100 м від водойми. Гнізда облаштовуються на землі в виритій птахом ямці і вистилаються сухою осокою та іншою травою або ж ягелем і сухим листям. З моменту насиджування в ньому з'являється темний пух. До розмноження чирянки-квоктуни беруться відразу ж після прильоту. Кладки містять від 6 до 9 яєць. Колір яєць блідий, зеленувато-сірий. Інкубаційний період 25 днів. Пташенята з'являються в кінці червня-початку липня. Середній розмір виводка 5-6 пташенят. На крило молоді та перелинявши дорослі птахи піднімаються в серпні

Серед загрозливих для виду чинників найбільшу вагу мають деградація водно-болотних угідь на місцях зимівлі, браконьєрське полювання, отруєння птахів отрутохімікатами на сільгоспугіддях Китаю та Кореї. Чирянка-квоктун охороняється Червоною книгою МСОП (статус - вразливий), Бонською конвенцією та конвенцією CITIES, червоними книгами ряду азійських країн.