Вид – Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Рід – Дерихвіст (Glareola) Родина – Дерихвостові (Glareolidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

 Дерихвіст лучний селиться на широких мулистих узбережжях, на краях боліт, лагун і солончаків; у деяких місцевостях трапляється на орних землях, розташованих поблизу вологих зон, а іноді навіть уздовж злітних смуг на летовищах. Гніздовий ареал протягається від Піренейського півострова до північно-західного узбережжя Каспію. В Україні поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни.

Опис

Довжина тіла – 24 – 25 см
Розмах крил – 60 – 65 см
Вага – 70 – 95 г

Дорослий самець у весняному оперенні. Верхня сторона тіла сіро-бурого кольору з вохристим нальотом на потилиці і шиї зверху. Верхні покривні пера хвоста білі. Горло вохристе, обмежене вузьким чорним півкільцем, яке проходить від вуздечки під оком і між горлом та нижньою частиною шиї. Воло і груди сіро-бурі з вохристим нальотом, черево і спід хвоста білі. Пахові пера і частина нижніх покривних пер крила іржасто-руді, решта покривних пер чорно-бурого кольору. Першорядні махові пера чорно-бурі, стрижень першого махового пера білий, стрижні інших махових пер зверху бурі, знизу білі. Другорядні махові пера з білими облямівками на кінцях, третьорядні такого кольору, як спина. Стернові пера чорно-бурі з білими основами. Основа дзьоба до ніздрів криваво-червона, вершина чорна; ноги чорно-бурі.

Доросла самка у весняному оперенні. Від самця відрізняється тільки тим, що смуга на вуздечці не чорна, а темно-бура і білі облямівки на другорядних махових перах вузенькі або їх зовсім нема (у зношеному оперенні). Весняне оперення дерихвости носять з травня до липня.

Дорослий птах у зимовому оперенні. Самець і самка забарвлені однаково. Верхня сторона тіла така, як весною, але горло з темно-бурими плямками і без чорної смужки, що його обмежує; воло блідо-буре.

Молодий птах

Спосіб життя

Лучний дерихвіст чудово бігає, але ще краще літає. Бігає із зупинками махаючи хвостиком. Політ її схожий на політ бджолоїдки і відзначається швидкістю, красивими вигинами, швидкими поворотами і надзвичайно великою різноманітністю рухів. З чуттів найбільш розвинений зір, про що можна здогадатися за великими очима. Дерихвости пожвавлюються найбільше ввечері, вдень же сплять близько гнізд або розсівшись по ямкам в степу або солончаках, нерідко навіть поблизу від стада худоби на пасовищі. Харчується всілякими комахами, ловлячи їх на бігу, навіть підскакуючи для цього, або на льоту. У шлунках знаходять зазвичай залишки наземних комах - жуків і прямокрилих. Їжу лучний дерихвіст здобуває в основному на льоту, ширяючи в повітрі подібно до ластівки. У другу половину літа головною їжею лучних дерихвостів стають різноманітні кобилки і сарана.

Розмноження

 Весняний приліт дерихвостів відбувається в квітні - травні. Селяться ці птахи недалеко від моря або солоних лиманів, на знижених ділянках солончаків, вкритих негустою і невисокою рослинністю. Окремі пари гніздяться в колоніях степових дерихвостів, до яких іноді приєднуються також кулики-чоботарі. Цікаво, що лучні дерихвости чомусь гніздяться тільки на материку, уникаючи островів Чорного моря, які є найулюбленішими гніздовими місцями ряду інших птахів. Кладку з трьох, рідше з двох або чотирьох яєць самка лучного дерихвоста відкладає в ямку на голому місці солончаку, яку вона іноді вигрібає сама і вирівнює грудьми, крутячись на місці. Перші кладки з’являються на початку червня. Насиджують обидва партнери, протягом 17–19 діб. Молодь починає літати у віці 27–30 діб. В кінці липня або на початку серпня у дорослих птахів починається післяшлюбне (повне) линяння, яке закінчується тільки зимою. Зимою починається передшлюбне линяння, під час якого, крім дрібного оперення, міняються принаймні частина махових і стернових пер.  

Охорона

На більшій частині європейського ареалу чисельність лучного дерихвоста сильно скорочується через зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі, так зв. «меліорації земель», використання пестицидів та неспокою з боку людини, зокрема в наслідок рекреаційного освоєння. Для збереження виду необхідне природовідповідне ведення сільського господарства, зокрема припинення використання пестицидів, охорона та заповідання місць гніздування. Лучний дерихвіст перебуває під захистом Червоної книги України (статус - рідкісний), Бонської та Бернської конвенції, Угоди AEWA та Директиви ЄС про захист диких птахів.