Вид – Дрізд чорноволий (Turdus atrogularis) Рід – Дрізд (Turdus) Родина – Мухоловкові (Muscicapidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал дрозда чорноволого обіймає тайгу Євразії від Уралу до Байкалу і пониззя Олекми, між горами південного Сибіру і 63-67-ою паралелями. В Україні рідкісний залітний вид, траплявся на Одещині та на Харківщині. Біотоп виду складають ліси різного типу від розріджених сухих лісів до глухої заболоченої тайги (в сухих високостовбурних чистих борах по височин і схилах гір чорноволий дрізд відсутній). У тайзі, однак, цей вид гніздиться не в одноманітних і темних масивах, а поблизу узлісь і галявин, поряд з річками, на окраїнах згарищ або там, де тайга урізноманітнюється нерівномірним зростанням дерев. Гніздиться також у гірському рідколіссі, на самітніх групах модрин, розкиданих серед субальпійського степу або чагарників.

Опис

Довжина тіла – близько 24 см
Розмах крил – 41,2 - 41,6 см
Вага – близько 80 г

У дорослого самця в шлюбному вбранні верх бурувато-сірий, вуздечка, горло і воло чорні; груди, боки тулуба, черево і підхвістя білі, на боках невиразні сіруваті смуги; покривні пера споду крил вохристо-жовті; махові й стернові пера бурі; дзьоб жовтий, на кінці темно-бурий; ноги бурі. В позашлюбному вбранні чорні пера вуздечки, горла і вола з вузькою світлою облямівкою. У дорослої самки вуздечка темно-бура; горло й воло білуваті, з темною поздовжньою строкатістю; смуги на боках тулуба виразніші. Молодий птах зверху бурувато-сірий, із численними білими рисками; низ білуватий, із темними рисками, на боках тулуба вохристий відтінок, на волі густі темні плями.

Самець

Самка

Спосіб життя

Взимку в Сибіру чорноволий дрізд живиться тваринною їжею, зокрема дрібними молюсками та личинками водяних комах, яких птах дістає близько незамерзаючих струмків. З рослинної їжі споживає ягоди та насіння. У червні і в липні в може споживати також дощових черв'яків і павуків.

Розмноження

Гніздиться чорноволий дрізд окремими парами, не утворюючи колоній. Гнізда містяться на пеньках, невисоко на деревах, зрідка і на землі. Облаштування їх звичне для дроздів, гнізда птахи зводять зазвичай із стебел трави, вимазують зсередини землею і вистилають тонкими травинками. У повній кладці 6-7 яєць, буває і 4. За зовнішнім виглядом одні з них нагадують яйця чорного дрозда, інші яйця чикотня. У році одна кладка. Кладка і насиджування триває в травні. Після вильоту пташенят з гнізда багато сімей піднімаються вгору в субальпійське рідколісся і в зону альпійських чагарників; проте там, де нижня межа гніздової області лежить досить високо, частина дроздів з сім'ями в останніх числах липня спускається вниз.