Вид – Дятел трипалий (Picoides Tridactylus) Рід – Трипалий дятел (Picoides) Родина – Дятлові (Picidae) Ряд – Дятлоподібні (Piciformes)

Середовище існування

Ареал трипалого дятла охоплює лісову та лісотундрову смуги Євразії, гірські масиви Альп, Татр, Карпат і Балкан. В Україні гніздиться в Карпатах та з 2004 р. на півночі Правобережного Полісся. Населяє зрілі хвойні і мішані ліси тайгового типу, часто сухостій або згарища. У Центральній і Східній Європі оселяється в гірській лісистій місцевості в проміжку між 650 і 1900м над рівнем моря, обираючи важкодоступні схили, порослі хвойними породами дерев - ялиною, сосною, європейським кедром, або напівзаболочені ділянки за участю ясена та вільхи, а також дубово-грабові гаї. На півночі Європи гніздиться в стиглих і перестійних лісах з переважанням ялини та ялиці. У Сибіру трапляється в суцільній темнохвойній тайзі і модринниках. Всюди надає перевагу низинним затоплюваним ділянкам старого лісу, де є багато хворих і сухих дерев. Нерідко трапляється на згарищах, вирубках, окраїнах боліт.

Опис

Довжина тіла – 21 – 22 см
Розмах крил – 32 – 35 см
Вага - 60 – 75 г

Невеликий птах з досить великою головою і гострим дзьобом; трохи дрібніший за великого строкатого дятла, проте на половину більший за малого строкатого. Оперення чорно-біле, але з боку виглядає радше темним через переважно чорні боки і крила. Червоні мітки на голові і підхвісті, характерні для інших дятлів, відсутні. Замість них у самця і молодих птахів обох статей на тімені розвинена лимонно-жовта, у самки - сріблясто-сіра шапочка з темними плямами. По боках, на голові чередуються чорні і білі смуги, одна з яких утворює вузькі «вуса» від кута дзьоба, а друга тягнеться від ока і опускається уздовж бічної частини шиї. Уздовж спини від зашийка до надхвістя проходить біла смуга - виразно помітна у більшості підвидів і слабо розвинута у підвиду Alpinus, що населяє гори Центральної Європи. Нижня частина білувата з темними мітками поздовжньої, поперечної або V-подібної форми; інтенсивність цих відмітин зменшується із заходу на схід і з півночі на південь. На нозі 3 пальці - два спрямовані вперед і один назад. Четвертий палець редукований (звідси й назва виду). Політ швидкий і прямолінійний.

Самець

Самка

Спосіб життя

Харчується комахами, здебільшого, личинками і лялечками ксилофагів. Серед жуків переважають короїди і вусачі, меншою мірою харчується листоїдами, златками, довгоносиками, жужелицями, строкатками, вузькотілками та деякими іншими. З молей вживає в їжу личинки совок, п'ядунів, листовійок та деревоточців. Крім комах, що харчуються деревиною, іноді поїдає й інших безхребетних - мурашок, павуків, веснянок (ерофілів), коників, мух, бджіл, навіть молюсків. Із рослинних харчів споживає деревний сік, зрідка вживає в їжу ягоди горобини. Шишок не довбає. Поживу найчастіше видобуває з-під кори дерев, іноді за день встигаючи обдерти велику ялину, де може ховатися до 10 тис. личинок короїдів. Влітку також часто ловить відкрито повзаючих комах. Рідше довбає гнилу деревину або обнишпорює поверхню стовбурів і гілок. Якщо дерево не повністю очищене за раз, повертається до нього наступного дня. Після танення снігу досліджує сучки, що лежать на землі та вкриті мохом гнилі пеньки. На поверхні землі поживу збирає дуже рідко. Здобуває поживу на висоті 1-3м від землі, надаючи перевагу сухим деревам, нерідко похиленим або лежачим на боці. У гніздовий період самці, в середньому, добувають поживу трохи нижче ніж самки, надаючи перевагу пенькам й обираючи масивніші стовбури. З іншого боку, самки іноді харчуються на живих деревах.

Розмноження

Статева зрілість, скоріше всього, наступає до кінця першого року життя. Гніздиться досить рано: відкладання яєць припадає на середину або другу половину травня, при цьому на півдні Європи птахи приступають до розмноження на два тижні раніше північних популяцій. Шлюбне пробудження птахів починається з лютого і триває до кінця травня - у цей період птахи обох статей видають барабанний дріб і верещать. Утворення пар відбувається в проміжку між кінцем березня і початком травня; під час залицяння самці пурхають як метелики, витягають дзьоб, похитують головою і наїжачують пір'я на тімені. Дятли щорічно видовбують нове дупло, вибираючи сухе або поїдене грибком дерево з підгнилою серцевиною - як правило, це ялина або інше хвойне дерево, але може бути тополя або береза. Висота дупла, звичайно, сягає від 1 до 10м, хоча відомі споруди і вище. На довбання йде більше 5-и днів, в будівництві беруть участь обидва птахи з пари. Діаметр дупла 8-14 см, глибина дупла 20-35 см, діаметр льотка 4-5см. У більшості випадків льоток спрямований у південному напрямку. В якості настилу використовується лише деревна тирса. У кладці 3-6 (рідко 7) довгастих білих яєць з гладкою блискучою шкаралупою. Висиджування починається з останнього яйця; сидять обидві птиці, за день підміняючи один одного 5-6 разів. Тим не менш, у темний час доби у гнізді знаходиться тільки самець. Голі й безпомічні пташенята з'являються на світ синхронно, через 11-14 днів після початку висиджування. Їх вигодовують по черзі обоє батьків, відригуючи принесену їжу з дзьоба в дзьоб. Зазвичай тихі й непомітні, після появи потомства дятли стають неспокійними і більш галасливими; потомство, що підросло кричить, висунувшись із гнізда. У віці 22-26 днів пташенята залишають гніздо і починають перепурхувати, однак, ще близько місяця тримаються біля батьків, після чого остаточно розсіюються. Поршки з'являються з кінця червня до середини липня.

Охорона

Виживанню трипалого дятла загрожує ряд чинників серед яких скорочення площ стиглих лісів, ліквідація ділянок сухостійних дерев і згарищ, зменшення числа мертвих і хворих дерев, зручних для гніздування і годівлі, чинник неспокою з боку людини. Для збереження виду необхідно створювати заказники і пам'ятки природи, заборонити усі види рубок лісу, припинити прокладання туристських маршрутів у місцях концентрації виду, у правилах лісокористування внести пункт про збереження мертвих та хворих дерев. Дятел трипалий охороняється Червоною книгою України (статус - вразливий), Бернською конвенцією, Директивою ЄС про захист диких птахів, їгідно з класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значимості має категорію SPEC3 (статус – рідкісний).