Вид – Джек (Chlamydotis undulata) Рід – Джек (Chlamydotis) Родина – Дрохвові (Otidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes)

Середовище існування

 Джек — перелітний птах, який прилітає на гніздові місця в південних частинах ареалу звичайно у березні, а в північних — у квітні. Селиться цей птах у глинясто-солончакових або піщаних із закріпленими рослинністю пісками напівпустелях. Барханних піщаних пустинь уникає. Поширений в Північній Африці, Близькому Сході, Аравійському півострові, Ірані та Середній Азії. На території України джека спостерігали в кінці ХІХ ст. біля с. Веселе Луганської області та в Богодухівському районі Харківської області. Чотири рази між 1903 і 1911 рр. весною і восени його здобували і спостерігали біля м. Осипенка, с. Великий Токмак і біля основи коси-Обіточної на Азовському морі. В 1926 р. старого самця було здобуто на півдні Полтавської області біля с. Жуківка.

Опис

Довжина тіла – 55–65 cм
Розмах крил – 135–170 см
Вага – самець 1,150—2,380 кг, самка — близько 1,100 кг.
Тривалість життя – 20-25 років.

Самець джека на токуванні

Верх голови з довгим чубом з чорних з білою основою пер. Решта верхньої сторони тіла ряба, піщано-вохриста з чорними струменястим рисунком і з крапками, які утворюють на вершині кожного пера темно-буру пляму з жовтими краями. По боках шиї і голови, за вухами і нижче є довгі чорні пера, біля основи шиї по боках і ззаду — видовжені білі пера. Горло біле, шия спереду пісочного кольору з темними плямками. Середина вола голубувато-сіра, а по боках воно руде з темними плямками. Зовнішні першорядні махові пера бурі з білими основами і кінцями; внутрішні — білі з бурими передвершинними плямами; другорядні махові пера майже цілком білі. Стернові пісочно-руді з кількома сірими поперечними смугами і дріб-ними темними плямками. Усі стернові пера, крім середньої пари, з білими вершинами. Дзьоб бурий, ноги сірі. Молодий птах схожий на дорослого, але верхня сторона тіла рудіша і з меншою кількістю темних плям.

Спосіб життя

Живляться джеки тваринною і рослинною їжею, причому переважає перша. З тварин вони найчастіше полюють на кони-ків (прямокрилих), а вкінці літа живляться майже виключно ними. Крім того, ці птахи їдять різних жуків та інших комах, а також ящірок. З рослинної їжі джек їсть пагінці полину, дику цибулю і часник, різне насіння та ін. В кінці літа, після того як молодь підросте і почне літати, джеки об'єднуються у невеличкі групи або маленькі зграйки, якими і тримаються до відльоту. Великих зграй, таких, як птахи інших двох видів роду, джеки не утворюють. Вже в червні у джеків починається із зміни махових пер повне линяння, яке закінчується у жовтні. Осінній переліт починається в середині вересня і триває протягом ціло-го жовтня, іноді ще і на початку листопада. В території України залітних джеків здобували під час осіннього перельоту у ве-ресні і жовтні, до 1 листопада. На зимовищах у цих птахів відбувається часткове линяння, яке починається, видимо, у лютому і закінчується у квітні.

Розмноження

На початку гніздового періоду самці токують. При токуванні вони ходять навколо самок, витягнувши шию і розпускаючи комір з видовжених пер з того боку, який звернений до самки, іноді розпустивши хвіст. Ніяких звуків при токуванні ні самці, ні самки не видають. Нерідко в час токування між самцями відбуваються завзяті бійки. Гніздо джека являє собою невеличку ямку в грунті на зовсім відкритому місці або під захистом кущика, оточену валиком з торішньої рослинності. В кладці звичайно три яйця, рідко два або одне. Яйця короткоовальної форми, з глинистим або оливковим фоном; поверхневі плями розпливчасті, темнобурого кольору, глибокі — світло-сірі. Повні кладки зустрічаються в квітні і травні. Насиджує тільки самка. Пташенята недовго залишаються в гнізді, а залишивши його, старанно ховаються. Самка активно захищає виводок пташенят, звертаючи увагу ворогів на себе.

Охорона

Джек зазнав великого знищення через полювання, популярне серед багатіїв, особливо на Близькому Сході та в Середній Азії. Проте спільними зусиллями природоохоронців та арабських шейхів вдалось здійснити успішні проекти зі збереження чисельності цього виду дрохвових. Птах занесений до Червоного списку МСОП зі статусом – вразливий.