Вид – Гагара червоношия (Gavia stellata) Рід – Гагара (Gavia) Родина – Гагарові (Gaviidae) Ряд – Гагароподібні (Gaviiformes)

Середовище існування

Червоношия гагара – одна із найдревніших пернатих мешканців нашої планети. Її далекі предки жили на Землі ще 30 мільйонів років тому. Даний вид широко розповсюджена в Арктиці та приполярних регіонах: від Північного Льодовитого океану до кордону лісів на півдні. На початку гніздового сезону гагари з’являються за Північним полярним колом у тих місцях, де немає снігового покриву. Уникаючи місць, зарослих деревами, гагара найкраще гніздиться берегами торф’яних озер на кордоні тундри. Для гніздування птахи зазвичай обирають прісні водойми – від тихих річкових заплав до великих озер, а восени відлітають зимувати в зну помірного клімату – на озера та морські узбережжя Північної Америки, Європи та Азії. В особливо суворі зими гагари проникають на південь до Середземного моря, а на Далекому Сході навіть до Північного тропіку.

Довжина тіла – 53-69 см
Розмах крил – 110 см
Вага – самець 1,5-2,2 кг, самиця 1,3-1,8 кг
Тривалість життя – 10 років.

Забарвлення в шлюбний період

Голова та шия попільно-сірі. На нижньому боці шиї у самців під час шлюбного періоду знаходиться велика іржаво-червона пляма, на верхньому боці продовгуваті чорно-білі пістрявини. Пір’я на череві біле, а на спині – сіре з білими краями. Довгі та вузькі крила забезпечують високу швидкість польоту. Гагари мають плоске тім’я, яке зменшує лобовий опір води під час пірнання. Великі круглі очі мають яскраво-червону райдужку. Дзьоб довгий та гострий, схожий на кинджал, нижня частина якого трохи загнута догори. Біля основи дзьоба знаходяться дуже великі овальні ніздрі. Шия дуже гнучка, вкрита щільним оперенням. Лапи короткі, сильно здвинуті назад. Три пальці поєднані плавальною перетинкою.

Забарвлення в позашлюбний період

Спосіб життя

Зиму гагари проводять на берегах водойм, що не замерзають. Частіше за все птахи прилітають у місця зимівель невеликими групами, після чого розсіюються вздовж узбережжя. У цей період вони не займають певних ділянок і безперервно кочують із місця на місце. Тільки коли повертаються до рідних місць гніздівлі, кожна шлюбна пара підбирає собі територію та ревниво ї охороняє. Гагари добре літають, але набагато більше часу проводять у воді, без втоми плаваючи та пірнаючи. На суші вони дуже неповороткі, зате у воді чудово полюють, ловлячи риб, іноді молюсків, ракоподібних, жаб, водяних комах. Літом гагари годуються прісноводними видами риб: фореллю, коропами, окунями, лососем. Взимку, залежно від місця, вони поєднують прісноводну здобич з морськими рибами – тріскою, оселедцем і шпротами. Пірнаючи, птах витягує тіло, як струну, щоб придати йому обтічну форму та звести до мінімуму опір середовища, а після того, як помітить здобич, наносить миттєвий удар дзьобом та повертається на поверхню, щоб проковтнути свій трофей. Гагари присвячують багато часу для нагляду за своїм пір’ям, чистячи його на поверхні води. Регулярне чищення та змазка пір’я роблять їх непроникними для води та допомагають зберегти тепло. Перед зльотом гагара здійснює розгін по воді довжиною близько 100 м.

Розмноження

Червоношиї гагари утворюють шлюбні пари на все життя. Зиму партнери найчастіше за все проводять окремо, але в квітні неодмінно зустрічаються біля місця гніздівлі. Одна пар зазвичай займає ділянку площею 50-200 га та обороняє свої володіння від сусідів. При зустрічі партнери вітають один одного голосними криками, а потім виконують шлюбний танок. Один із його елементів – незвичайно видовищний біг по воді з витягнутою до неба головою. Після танка самиця виходить на берег і лягає на землю із піднятим догори дзьобом, запрошуючи партнера до парування. Птахи паруються до 6 разів на день, а у перервах будують на земляному або плаваючому острівці гніздо із частинок водяних рослин. Кожен рік пара гніздиться на одному і тому ж місці. Самиця відкладає два світло-коричневих в дрібну крапинку яйця, і протягом 25-30 днів батьки по черзі насиджують кладку.

Новонароджені пташенята 2-3 дні сидять у гнізді, але батьки їх годують все рідше, щоб заставити зійти у воду. Протягом 5-6 тижнів пташенят невідлучно супроводжують батько та мати, тим не менш багато з них стають жертвами пернатих хижаків та великих риб. Двотижневі пташенята вже вміють пірнати та ловити мальків, а для того, щоб зігрітись, ховаються під крилами батьків. У 6-7 тижнів після народження дорослі перестають опікуватися ними, але продовжують їх годувати. Лише в 11 тижнів молодь встає на крило і починає самостійне життя. Восени вони відлітають до найближчого морського узбережжя, де проводять першу зиму. Статево зрілими гагари стають у віці трьох років.

Охорона

Розвиток туризму та експлуатація запасів нафти на Алясці призвели до зникнення багатьох традиційних місць гніздування гагар. Вони дуже чутливі до забруднення, і багато птахів гине від отруєння солями важких металів. У брудній та мутній воді гагарам важче добувати їжу, до того ж багато пернатих гине, заплутавшись у риболовецьких сітках. До недавніх пір гагар активно винищували норвезькі та шотландські рибалки, але сьогодні цей вид у багатьох країнах взятий під охорону, а на озерах Північної Америки навіть споруджують штучні острівці, щоб привабити птахів.

Підготувала Катерина Норенко