Вид – Горіхівка (Nucifraga Caryocatactes) Рід – Горіхівка (Nucifraga) Родина – Воронові (Corvidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

 Ареал горіхівки простягається від Скандинавії і Альп до Камчатки, Курильських островів, Примор'я, Японії та Китаю. В Україні трапляється здебільшого в Карпатах, у північних районах Полісся, присутня також на Закарпатті. Оселяється горіхівка переважно у хвойних лісах, явно тяжіючи до смерекових, а також змішаних лісів (смереково-дубових, смереково-соснових, смереково-вільхових) з чагарниками ліщини в підліску або сусідніх зарослих вирубках. Гніздитись воліє на крутих схилах, порослих окремими деревами. 

Опис

Довжина тіла – 32 – 33 см
Розмах крил – 52 – 58 см
Вага – 125 – 190 г

Невеликий птах, трохи менший від галки. Має помірну голову, доволі довгий та тонкий дзьоб, витягнутий хвіст. Забарвлена у темний коричнево-бурий колір з білими плямами, яких немає тільки на верхній стороні голови. На кінці хвоста помітна світла облямівка.

Спосіб життя

Основа харчування — горіхи, насіння хвойних дерев (сибірської сосни, ялини) та комахи. Крім того, поїдає і плоди черемхи, всілякі ягоди, при нагоді — полівок, дрібних птахів, їхні яйця і пташенят, падло. Влітку основу харчування горіхівка складають комахи, а з середини серпня птахи переходять на харчування горіхами і насінням дерев. Провадить осілий спосіб життя, здійснюючи лише місцеві кочівлі. У деякі роки здійснює далекі міграції за межі гніздової області. Горіхівка вправно стрибає по гілках хвойних дерев, а також підвішується до шишок, їсть, висячи на них. З середини серпня горіхівки починають запасати поживу на зиму у спеціальних «коморах» (під пеньками, корінням дерев, тощо). Взимку вони безпомилково знаходять свої комори, розкопуючи їх з-під снігу, якщо його глибина не перевищує тридцяти-шістдесяти см. Збираючи горіхи, птах спрямовує їх не тільки в шлунок, а й у спеціальний під'язиковий мішечок. Забуті або кинуті запаси (дорослі особини відшукують 78-86% вмісту своїх комор) насіння проростають, таким чином горіхівки сприяють поширенню хвойних рослин, які не мають можливості розселятися на значні відстані.

Розмноження

Цілий рік горіхівки перебувають в лісах, переважно – тайгового типу. Весняне пожвавлення і спорудження гнізд відбуваються ще за повного снігового покриву. Пари територіальні і селяться зазвичай не ближче кількох сотень метрів одна від іншої. Гніздиться окремими парами. Гнізда будують самка і самець разом на 20-30-річних смереках, зазвичай біля стовбура, на висоті 4-8 м, іноді до 15-17 м. Одні з них бувають гарно схованими в густій хвої, інші, навпаки, абсолютно відкриті. Трапляються незвичні гнізда на землі, на скелях і навіть у мисливських хатинках. Досить об'ємисте гніздо споруджується здебільшого із сухих (нерідко з домішкою зелених) гілочок хвойних дерев (ялинових, часто покритих лишайниками), зазвичай з додаванням тонких гілочок листяних дерев (насамперед берези). Компактна гніздова чаша зміцнюється лубом, зеленим мохом, лишайниками, зрідка шматками гниличок, землею. Лоток вистилається розмоченим лубом, сухою травою, бородатими лишайниками, рідше — шерстю і рослинним пухом. У гнізді часто трапляється пух і пір'я птаха, що здійснює насиджування. Кладка містить 2-5, частіше 3-4 яєць. Їх забарвлення — від світлого, майже білого, до зеленого, плями зазвичай дрібні, бурі, їх небагато, а тому яйця виглядають дуже світлими. Рідко буває густа строкатість, кілька цяточок або легка вуаль з дрібного висипу або пилу. Насиджування починається з відкладання 1-го чи 2-го яйця і триває 17-19 днів. Терміни гніздування розтягнуті. Найчастіше початок яйцекладки припадає на березень або першу декаду квітня. У році один виводок, але у випадку загибелі гнізда буває повторна кладка (у більш пізні терміни). Сидять почергово самець і самка; вночі — самка, в денний час — самець і самка. Біля гнізда поводяться обережно, тихо. Пташенята сидять у гнізді 3-4 тижні, батьки носять їм поживу у під'язиковому мішечку.

Охорона

Для збереження виду необхідний суворий захист старих лісів, особливо в Карпатах, природовідповідне ведення лісового господарства, збереження лісового біорізноманіття, відмова від суцільних рубок. Горіхівка перебуває під захистом Бернської конвенції.