Вид – Горлиця звичайна (Streptopelia turtur) Рід – Горлиця (Streptopelia) Родина – Голубові (Columbidae) Ряд – Голубоподібні (Columbiformes)

Середовище існування

Ареал горлиці звичайної простягається в Європі на північ до 58—60°, Західний Сибір на північ до 58° півн. широти. На схід поширена до Сходу Казахстану та Західної Індії, крім того, в Північній Африці і Західній Азії. Зимують горлиці звичайні в Африці південніше Сахари і в незначній кількості в Південному Ірані та Белуджистані. На території України горлиця звичайна поширена скрізь, крім високогірних районів Карпат. Селиться цей птах в лісах, частіше недалеко від узлісся, в парках, у високих чагарниках, полезахисних смугах, садках, іноді на окремих деревах або групах дерев, або навіть в прибережних очеретах біля водойм.

Опис

Довжина тіла – 26 – 28 см
Розмах крил – 47 – 53 см
Вага - 70 – 200 г

Дорослий птах. Верх голови і шия зверху голубувато-сірі. По боках шиї є по ділянці, вкритій двоколірними перами — з голубувато-білими кінчиками. Спина бура, поперек і надхвістя сірі, місцями буруваті. Плечові і верхні покривні пера крила чорні з широкими вохристо-рудими облямівками, зовнішній ряд покривних пер сірого кольору. Горло білувате, шия знизу, воло і груди винно-рожеві. Черево і нижні покривні пера хвоста білі, боки тіла сірі. Махові й середня пара стернових пер темно-бурі, решта рульових пер чорна з широкими білими вершинами. Дзьоб чорний, при основі червоний, ноги червоні.

Молодий птах. Голова, шия, спина, поперек і надхвістя бурі. Плечові й верхні покривні пера крила також бурі, але з вохристо-рудими облямівками; на волі і грудях пера блідо-бурі з вузькими вохристими облямівками; решта нижньої сторони тіла біла. Махові пера з рудими облямівками на кінцях; стернові такі, як у дорослих птахів.

Молодий птах

Спосіб життя

Горлиці прилітають до нас пізно. На півдні України вони з'являються в середині або в кінці квітня, іноді в травні. Під час весняного перельоту горлиці тримаються поодинці і парами, рідше — невеликими зграйками. Горлиці живляться насінням диких і культурних рослин, нерідко насінням дерев, наприклад сосни. Їх вола іноді бувають переповнені насінням молочаю, яким вони живляться на луках. Із тваринної їжі в шлунках горлиць зустрічаються наземні молюски, зрідка — комахи. Після закінчення гніздового періоду і до відльоту горлиці тримаються на полях, в долинах річок та в інших відкритих місцях виводками або поодинці, рідко збираються у невеликі зграйки. Таких великих зграй, як голуби, горлиці ніколи не утворюють. Відліт починається в кінці серпня і закінчується на півночі республіки в кінці вересня, а на півдні в жовтні. Оскільки горлиці не утворюють великих зграй, то відліт проходить малопомітно. Линяють горлиці під час зимівлі.

Розмноження

Зразу після прильоту самці горлиць починають воркувати. Воркують вони найінтенсивніше вранці, після сходу сонця, в розпал шлюбного періоду — протягом цілого дня. Весняне збудження проявляється у самців горлиць ще в своєрідних токових польотах, коли вони, повільно змахуючи крилами, дугою піднімаються в повітря і кілька разів голосно лопотять крилом об крило. Після утворення пар горлиці починають будувати гнізда в розгалуженні гілок на деревах або високих кущах, звичайно не нижче 2 м над землею. Будова гнізда, як і у припутня, примітивна. Це невелика купка тоненьких гілочок, складена досить незграбно, майже без лотка і без гніздової вистилки і настільки тонка, що іноді кладка яєць просвічує знизу. Кладка з двох яєць буває в гніздах горлиць звичайно не раніше травня. Насиджують обидва птахи, причому вони сідають на гніздо, видимо, вже після відкладання першого яйця. Насиджування триває 13—14 днів. Вигодовують пташенят самець і самка спочатку виділенням із вола, потім різним насінням. Пташенята розвиваються швидко і менше ніж через три тижні стають льотними. В кінці червня або на початку липня молоді горлиці залишають гнізда і починають кочувати по полях і луках. Кладки яєць і пташенята горлиць часто гинуть відрізних ворогів і внаслідок несприятливих метеорологічних умов. Нерідко ці птахи залишають гніздо з кладкою яєць і тоді, коли їх під час насиджування потурбує людина. В цих випадках горлиці будують нові гнізда і відкладають повторні кладки. Такі кладки зустрічаються в кінці липня і навіть на початку серпня, а молодь вилітає з гнізд тільки на початку вересня.

Охорона

Чисельність звичайної горлиці на більшій частині європейського ареалу скорочується. Причина - використання гербіцидів у сільському господарстві та активне полювання на зимівлях в Африці. Птах перебуває під захистом конвенції CITES, Бонської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.