Вид – Горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus) Рід – Горихвістка (Phoenicurus) Родина – Мухоловкові (Muscicapidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал горихвістки звичайної охоплює Західну Палеарктику, де вона повсюдно поширена в Європі, та подекуди в Азії аж до Північно-Західного Китаю. В кінці серпня горихвістки звичайні прямують на зимівлі до Африки або Аравійського півострова. В Україні гніздиться майже на всій території, крім південних і південно-східних степових районів; під час міграцій трапляється скрізь. Горихвістка звичайна гніздиться в світлих лісах та лісових насадженнях, зокрема старовинних дібровах, як також в парках, великих садах та міських цвинтарях. Цей птах оселяється також в змішаних біотопах, таких як верескові пустки, понад струмками та узбіччями доріг, в місцинах з пагорбами та старовинними кам’яними стінами та будинками. Плодові сади зі старовинними методами господарювання є важливим гніздовим біотопом горихвістки звичайної в Центральній Європі. Поживу горихвістка звичайна здобуває в місцях з рідкою й низькою рослинністю, де здобич більш доступна, зокрема під деревами на узліссях та на свіжоскошених луках.

Опис

Довжина тіла – 14 см
Рохмах крил - 20,5 – 24 см
Вага – 10 – 20 г

У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду phoenicurus зверху сірий; лоб білий, біля основи дзьоба - чорний; вуздечка, щоки, покривні пера вух і горло чорні; воло, груди і боки тулуба яскраво-руді; черево білувате; надхвістя руде; підхвістя світло-руде; махові пера бурі; хвіст яскраво-рудий, окрім бурих центральних стернових пер; дзьоб і ноги чорні; в підвиду sаmаmisіcus, що гніздиться в Криму, на другорядних махових перах біла облямівка, яка на складеному крилі утворює світлу пляму; в позашлюбному оперенні чорні й руді пера з вузькою білою верхівковою облямівкою. Доросла самка бура; воло, груди і боки тулуба рудуваті. Молодий птах подібний до дорослої самки, але пера верху з вохристими рисками; на вохристих перах низу вузька темна верхівкова облямівка.

Самець

Самка

Спосіб життя

В їжу горихвістка звичайна споживає різноманітних безхребетних, як також ягоди, фрукти та насіння. Збирає поживу серед кущів та низьких гілок дерев, іноді злітає на землю, щоб підхопити здобич з якою потім вертається на сідало. Вкрай рідко шукає їжу серед опалого листя. Іноді горихвістка звичайна може переслідувати комах в польоті, підбирати її з гілок та листя, та робити обльоти над рослинами в пошуку здобичі.

Розмноження

Шлюбний сезон проходить між квітнем і червнем. Самці горихвістки звичайної першими прибувають до місць гніздування і встановлюють територію, на яку за кілька днів прилітають самки. Самці здійснюють ряд прийомів для приваблення самки, які включають присідання та позування з розкритими крилами та яскравим хвостом перед потенційною «дружиною». Самець також вказує на потенційне місця для гнізда сидячи біля нього або поруч. Гніздо зазвичай розташоване на висоті від одного до шести метрів над землею в дуплі в дереві, в старому пеньку, поміж каміння, в стіні будинку чи в штучні гніздівлі. Гніздо виглядає як пухка споруда зведена з трави, корінців, моху та іншої рослинності та вистелена шерстю та пір’ям.

В кладці горихвістки звичайної від 5 до 7 яєць, які насиджуються протягом 12-14 днів. Пташенята лишаються в гнізді протягом 12-15 днів до набуття здатності літати, після чого вони лишаються залежними від батьків ще 10-14 днів після того як покинуть гніздо. Залежно від кліматичних умов в рік буває одна або дві кладки.

Горихвістка звичайна останнім часом зазнає зменшення чисельності в деяких частинах ареалу, зокрема в Центральній Європі. Зокрема причиною зменшення кількості цих птахів в сільській місцевості є знищення садів, де застосовувались старовинні методи господарювання. Заростання лісів густим підліском, зокрема через відсутність копитних чи випасу худоби, знижує площу, де горихвістки можуть знаходити собі поживу. Для збереження виду необхідне відновлення старовинних та пермакультурних методів сільського та лісового господарства. Горихвістка звичайна перебуває під захистом Бернської та Бонської конвенцій.