Вид – Грицик малий (Limosa lapponica) Рід – Грицик (Limosa) Родина – Баранцеві (Scolopacidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Ареал грицика малого обіймає тундри Європи, Азії і Аляски від Північної Скандинавії на заході до американського узбережжя Берингового моря і Берингової протоки на сході. Місцями заходить на південь в лісову зону. Зимує в Західній Європі і на атлантичному узбережжі Африки. В Україні грицик малий є рідкісним залітним птахом, який іноді трапляється під час осіннього перельоту, найчастіше біля морського узбережжя. Для гніздування цей птах обирає осокові болота, підвищення серед тундри, вологі низькі лайди.

Опис

Довжина тіла – 33 - 42 см
Розмах крил – 61 - 88 см
Вага – 190 - 310 г

У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, шия і низ тулуба насичена руді; тім'я бурувата-руде; вуздечка темно-бура; пера спини і плечей темно-бурі, з рудуватими плямами; поперек білий; надхвістя білувате з темними смугами; покривні пера верху крил сірі; першорядні махові пера темно-бурі, другорядні - сірувато-бурі; стернові пера з білими і чорними поперечними смугами; дзьоб довгий, чорний, злегка загнутий догори; ноги чорні, довгі, в польоті виступають за хвостом; у позашлюбному вбранні верх сірувато-бурий; покривні пера верху крил із білуватою облямівкою; воло сірувато-буре; решта низу біла, з незначною кількістю темних плям на боках тулуба; дзьоб рожевувата-бурий, на кінці чорний.

Самець шлюбний

Самець позашлюбний

У дорослої самки в шлюбному оперенні спина й плечі темно-бурі, зі світло-вохристими плямами; голова, шия і воло рудуваті; низ білий, із незначною темною строкатістю на боках тулуба; в позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного самця. Молодий птах подібний до дорослого в позашлюбному оперенні, але пера спини й покривні пера крил із широкою вохристою облямівкою.

Молодий птах

Спосіб життя

Поживу найчастіше здобуває на воді, але також ловить комах, які бігають по землі чи низько літають. При цьому лопатень опускає голову вниз, і водить дзьобом в боку в бік, рухаючись вперед. На одні й ті же місця гніздування щорічно повертаються більше 65% дорослих особин, що свідчить про високий ступінь гніздового консерватизму виду, забезпечуючи возз'єднання багатьох пар.

Розмноження

Гніздо - округла заглибина в моху , досить густо встелена сухим вербовими листям , що міститься на м'яких схилах тундри , неподалік невеликих прісних озерець та калюж, яких так багато в тундрі. У кладці 3-4 яйця, насиджування яких триває 17-20 днів. Основний колір їх зеленувато-сірувато-вохристий , поверхню яйця досить рівномірно і густо поцяткована дрібними темними крапками. Виведення пташенят відбувається в середині і на початку другої половини липня. Насиджує один самець. Пуховички за кольором пасують до забарвлення моху і майстерно в ньому ховаються. Тримаються на окраїнах невеликих боліт .

Основним чинником, що загрожує виживанню лопатня є забруднення нафтопродуктами річок і морських узбереж. Також велику небезпеку становить знищення птахів на місцях зимівель місцевим населенням в Бірмі та Китаї, а також чинник неспокою на місцях гніздування. Для збереження виду потрібний суворий контроль за виконанням необхідних заходів безпеки компаніями, які здійснюють буріння, видобуток і транспортування нафти біля узбереж, та наполеглива боротьба з браконьєрством. Лопатня занесено до Червоного списку МСОП (статус – види, що перебувають на межі зникнення), Бонської конвенції, червоних книг ряду країн Азії, території гніздування, зупинок на міграціях та зимівлі виду перебувають під охороною Рамсарської конвенції.

Птах втомлений після перельоту