Вид – Гуска сіра (Anser Anser) Рід – Гуска (Anser) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Сіра гуска - перелітний птах, що мешкає в Євразії. Сезон гніздування гуси проводять в Північній і Центральній Європі, на півдні Сибіру і в північній частині Китаю. Для виведення пташенят вони зазвичай обирають важкодоступні ділянки, неодмінно поблизу багатих водоростями прісних водойм, береги яких густо заросли очеретами, а також трав'янисті болота й вологі луки. Живляться сірі гуси на окультурених луках і пасовищах, деколи – на значній відстані від води. З приходом осені починається масова міграція гусей в південні регіони Європи й Азії. Деякі зграї європейських гусей долітають навіть до Північної Африки. Зимують гуси на орних угіддях, болотах, у приморських дюнах та на берегах озер. На території України гніздиться скрізь крім більшої частини західних областей та Криму, мігрує скрізь, зимує на півдні країни.

Опис

Довжина тіла – 75 – 90 см
Розмах крил – 147 – 180 см
Вага – 2,5 – 4,5 кг

Статура міцна та масивна. Спина сірувато-бура зі світлими поперечними смугами; черевна сторона і покривні крил світліші. Хвіст досить короткий з білим надхвістям. Крила сильні і довгі, зі світлими покривними перами. Шия відносно довга. Темні очі посаджені з боків голови. Рожевий або оранжевий дзьоб закінчується світлим нігтиком. Міцні ноги покриті рожевою лускою. Три спрямованих вперед пальці з'єднані плавальними перетинками. Маленький четвертий палець обернений назад. Статевий диморфізм відсутній.

Молодий птах

Спосіб життя

Ці товариські птахи живуть зграями від декількох штук до декількох сотень особин. Основним осередком зграї є сімейна група, що складається з пари дорослих гусей з їх нащадками. Вся зграя дружно прямує на пошуки поживи, повертається в місця гніздування і робить сезонні перельоти на зимівлю. Сірі гуси чудово плавають і пірнають, але нітрохи не гірше ходять і бігають по землі, де здобувають більшу частину поживи. Основу їх раціону складає зелень наземних і водних рослин. Оснащений гострими краями дзьоб сірої гуски сильніший і не такий плоский, як у інших пластинчатодзьобих птахів, а добре розвинуті зовнішні пластинки, немов обценьки, відщипують соковиті пагони. На пасовищі гуска трохи повертає дзьоб у бік і короткими енергійними ривками шиї відриває шматочки зелені. Якщо в траві потрапиться жучок або слимак, його теж буде залюбки з'їдено.

У воді й на суходолі сірі гуси вкрай обережні і при найменшій небезпеці відлітають геть. Політ у них сильний і швидкий, хоча помахи крил вони роблять не часто. Перебуваючи на воді, гуси тривалий час чистять пір'я, а іноді пірнають. Подібно до інших представників родини качиних, вони мають добре розвинену куприкову залозу, жировими виділеннями якої гуси змащують оперення. З ранку до вечора сірі гуси пасуться на луках і пасовищах, а з початком сутінок відлітають на ночівлю в річкові заплави.

Розмноження

Сірі гуси - моногамні птахи, у яких подружні пари утворюються на все життя. У більшості випадків партнери знаходять один одного на другому році життя, ще до досягнення статевої зрілості. Обравши даму серця, самець сміливо йде на приступ з низько витягнутою шиєю. Самка вдає, що втікає геть, а парубок настовбурчує пір'я, щоб здаватися більшим, ніж він є насправді, й намагається розігнати можливих конкурентів. Але коли суперники втікають, самець з тріумфальним криком повертається до обраниці. Якщо та прийме його прихильно, весілля можна вважати справленим. В трьохрічному віці птахи стають статевозрілими, і в наступному сезоні вперше виводять пташенят. Сірі гуси гніздяться колоніями, але кожна пара охороняє невелику ділянку, куди вхід сусідам суворо заборонений. Гніздо зі стебел очерету і водних рослин будує самка, розміщаючи його на землі у важкодоступному місці. У квітні самка відкладає 4-9 яєць і насиджує кладку протягом 27-29 днів. Весь цей час гусак тримається поблизу, щоб заздалегідь попередити дружину про небезпеку. Злітаючи з гнізда на пошуки поживи, самка прикриває яйця пухом, щоб ті не охололи. За два дні до появи на світ пташенята починають голосно пищати, і мати починає обігрівати їх ще старанніше. Два перших дні малюки сидять в гнізді, а потім з'являється гусак, і весь виводок під батьківським наглядом прямує на воду. З цього моменту про нащадків піклуються обидвоє батьків. Зазвичай, попереду гордовито пливе самка, за нею гусенята, а гусак замикає караван, пильно оглядаючи все довкола. При найменшій загрозі малюки миттю залазять на спину матері, і та ховається з ними в прибережних чагарниках. Гусенята з перших днів добувають їжу самостійно, навчаючись у батьків добирати кращу зелень. В 50-60 днів від народження молоді гуси стають на крило, але як і раніше залишаються в сім'ї і до осені встигають познайомитися з навколишніми пасовищами, навчаючись уникати небезпек і давати відсіч хижакам. Разом з батьками молодь здійснює перший переліт на зимівлю і повертається в рідні краї. Коли старшим птахам надходить пора робити черговий виводок, гусак проганяє старших дітей геть.

Охорона

Сіра гуска зазнає цілого ряду негативних впливів з боку людини. Це й жадібне винищення гусей мисливцями, навмисне отруєння мігруючих гусей на полях, забруднення водойм та знищення водно-болотних угідь під приводом забудови, меліорації, та іншого роду спотворення середовищ існування та зимівлі. Для охорони гусей необхідна сувора охорона та відновлення водно-болотних угідь, заборона полювання, інформаційно-просвітницька робота з малосвідомими громадянами задля уникнення фактів отруєння птахів. Сіра гуска перебуває під охороною Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернської та Бонської конвенцій та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.