Вид – Казарка білощока (Branta leucopsis) Рід – Казарка (Branta) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Білощока казарка – острівний вид, що гніздиться на південному узбережжі Гренландії (в заливі Скоресбі), на Шпіцбергені, на Лофотенах у берегів Норвегії та на Південному острові Нової Зеландії. Зимують птахи в Нідерландах, а на початку зими зустрічаються також на крайньому північному заході Німеччини. Невелика кількість птахів зустрічаються також на прилеглих частинах Бельгії і Франції. З місць зимівель мігрують вузькою смугою уздовж узбережжя. Фронт прольоту охоплює північно-західні райони Німеччини, основу півострова Ютландія; далі птахи пролітають над морем біля південного узбережжя Швеції. На острові Готланд, а згодом в Західній Естонії казарки зупиняються на тривалий відпочинок. Наступний відрізок шляху вони долають без посадок. На півострові Канін знову відпочивають і наступним кидком досягають місць гніздування — островів Вайгач і Нова Земля. Весняна і осіння міграції білощокої казарки проходить вузьким біломорсько-балтійським "коридором". Лише деякі особини відхиляються від цього шляху, що призводить до зальотів у суміжні, і не типові для птахів місцини. Окремі особини можуть бути приваблені пролітними зграями гусей інших видів, чим і пояснюються її з зальоти до Центральної Європи і навіть на Африканський материк. Ймовірно, такий же механізм злетів білощокої казарки в Україну. Рідкісні зальоти цього птаха спостерігалися у Львівській, Запорізькій областях і в Криму.

Опис

Довжина тіла – 58 - 70 см
Розмах крил – 132 – 145 см
Вага – 1,1 - 2,3 кг

Білощока казарка – птах, менший за гуску. У польових умовах розпізнається досить легко, завдяки контрасту кольорів. Статевий диморфізм в забарвленні відсутній. Самка дещо менше за самця. У дорослого птаха лоб, щоки, частина тім`я і верхня частина горла білі. Більша частина тім`я, шия та воло чорні. Груди, черево і підхвістя білі. Спина і середина надхвістя буровато-чорні. Боки надхвістя і верхні покривні пера хвоста білі. Боки сніжно-білі з крупними бурими поперечними смугами. Махові пера срібно-сірі з широкими чорними каймами. Ноги і дзьоб чорні, з червонуватим відтінком в основі. Райдужна оболонка ока темно-коричнева. У молодих птахів чорна частина оперення з бурим відтінком, через око до тім`я проходить темно-бура смуга . На боках тулуба нечітка смугастість.

Спосіб життя

Казарки постійно, за винятком періоду насиджування, тримаються зграями (линяють зграями, здійснюють весняні та осінні перельоти). На зимівлях скупчення птахів особливо великі, проте вони тримаються окремо від інших видів. Під час тривалих зупинок при міграції скупчення птахів може налічувати до 3 тис. особин. У порівнянні з іншими гусеподібними, білощокі казарки досить довірливі та малолякливі, а в період насиджування можуть допускати людину на 10-15 кроків. Бігають швидко і досить часто при переслідуванні в період линьки рятуються втечею. Чудово плавають. Літають легко і швидко. Птахи надають перевагу прісним водоймам та прилеглим до них територіям, можуть зустрічатись в морі поблизу берега. Харчуються на вологих берегах або мілинах. До раціону входять зелені частини рослин, водорості, дрібні морські безхребетні (молюски, рачки). Під час пошуку їжі казарки постійно голосно перегукуються. Голос гучний та нагадує хрипле гавкання собаки.

Розмноження

Білощокі казарки гніздяться невеликими колоніями. Для гніздування обирають круті скелясті схили або острівці морських берегів. Понижених ділянок птахи остерігаються. Гніздо влаштовують в невеликому природному поглибленні, на виступі скелі, без маскування. Мостять його з моху, лишайників, водоростей і сухих стебелець рослин. Додатково лоток вистилається з боків значною кількістю світло-сірого пуху, через що гніздо стає помітним здалеку. Часто гнізда влаштовують поруч з гагами (пухівками) або кайрами, або, навіть, неподалік гнізд сапсана. Самка відкладає 3-6 вохристих яєць всередині червня. Кладку насиджує тільки самка, проте самець тримається поруч – ходить, сидить або стоїть неподалік. Інкубаційний період триває 28 діб. Пташенята дуже швидко ростуть і до 6-тижневого віку досягають маси дорослого птаха і стають на крило.

Донедавна білощокі казарки добувались, як і інші гуси, заради м`яса. Практикувався також збір яєць. Це призвело до помітного скорочення чисельності виду. Для збереження популяції виду необхідна посвюдна охорона місць їх зимівлі. Вид охороняється Бернською (додаток 2) та Боннською (додатки 1,2) конвенціями.

Підготувала - Світлана Котенко