Кеклик (Alectoris chukar)
Вид – Кеклик (Alectoris chukar) Рід – Кеклик (Alectoris) Родина – Фазанові (Phasianidae) Ряд – Куроподібні (Galliformes) |
Середовище існування
Кеклик поширений на гірських масивах від Балканського півострова на заході до Китаю і Гімалаїв на сході. В Україні інтродукований для потреб мисливського господарства. Середовищем існування даного виду є скелясті місцини, з розсипами каміння, порослих чагарником і густим травостоєм. До Криму кекликів вперше було завезено в XIX столітті з Середньої Азії для акліматизації. Однак браконьєри швидко винищили жалюгідну жменьку цих птахів. Вдруге завезли кекликів в 1947 році, проте результати також були невтішними. Втретє цих милих на вигляд птахів випустили в 1961 році, й цього разу птахам вдалося прижитися. Ареал цього птаха розширився від Алушти до угідь Феодосійського району, а з іншого боку півострова від Бахчисарайського району до Севастополя. Спроби акліматизації кеклика в інших регіонах України (Херсонській області) в середині ХХ століття зазнали невдачі.
Опис
Довжина тіла – 32–35 см
Розмах крил – 46 – 53 см
Вага самця – самців 450—750, самок 350—550 г
Уся верхня сторона тіла попелясто-сірого кольору, світлішого на голові, темнішого на спині і надхвісті, з сильним рожево-винним відтінком на верхній частині спини і на зашийку. Через лоб, око, над щоками і по боках горла до вола тягнеться чорна смуга, що відмежовує світло-вохристі горло і щоки. Груди попелясто-сірі, на боки вола заходить із зашийка рожево-винний відтінок. Черево і підхвістя вохристі; на боках тіла чіткі широкі чорні і вохристі поперечні смуги. Махові пера сірувато-бурі, на зовнішніх опахалах є вохристий колір. Середня пара стернових пер сіра, решта — каштаново-руда. Дзьоб і ноги червоні. Дорослі самці і самки забарвлені так протягом цілого року. Самець відрізняється від самки тільки шпорою (або невеликим горбочком) на цівці.
Спосіб життя
З настанням весни зимові зграї кекликів розпадаються і птахи розбиваються на пари. Ці пари селяться на кам'янистих гірських схилах з рідкою рослинністю, на осипах, скелях тощо. Вгору кеклики поширюються майже до межі вічного снігу. Ще в період розмноження, в червні, у дорослих птахів починається линяння, яке триває до вересня. У молодих птахів линяння закінчується звичайно в кінці серпня, і після цього їх за забарвленням не можна відрізнити від старих кекликів. Виводки кекликів восени збираються у невеликі зграї, які тримаються в місцях гніздування, і тільки тоді, коли випаде глибокий сніг, птахи спускаються з гір або перелітають на схили, де менше снігу. Живляться кеклики різною їжею. В теплу пору року вони, крім рослинної їжі, споживають багато прямокрилих та інших комах, молюсків тощо. З рослинної їжі вони їдять не тільки насіння, зокрема бобових трав, але й листочки, пагінці, квіти різних рослин. Зимою вони живляться переважно рослинами, які зберігаються зеленими під снігом, здобуваючи їх там, де сніг розгребли гірські копитні тварини.
Розмноження
Самка будує гніздо на землі під кущем або між камінням на гірському схилі і відкладає туди 9—12, рідко більше яєць. За деякими даними, самка будує два гнізда і відкладає дві кладки яєць; першу з них насиджує самець, другу — самка. Так чи інакше, але самець бере участь у насиджуванні яєць. Через 24—26 днів після початку насиджування з яєць вилуплюються пташенята, які незабаром залишають гніздо. Маленькі пташенята швидко бігають і при небезпеці чудово ховаються між кущиками трави і під камінням. Вони живляться переважно тваринною їжею — різними комахами, павучками тощо. В разі появи чужинця самка самовіддано, удаючи хвору, відводить його від пташенят. Початок розмноження припадає на березень — квітень, але гніздовий період дуже розтягнутий. Яйця в гніздах ке кликів можна знайти від другої половини квітня до кінця липня, коли пташенята ранніх виводків вже досягають розмірів дорослих птахів.
Охорона
Серед загроз кеклику слід назвати надмірне полювання та браконьєрство (через ці фактори було втрачено популяцію в Криму в кінці ХІХ ст.), епідемічні захворювання, надмірний випас худоби та занепад традиційного гірського сільського господарства.