Вид – Кобилочка солов`їна (Locustella luscinioides) Рід – Кобилочка (Locustella) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Кобилочка солов`їна поширена від Західної Європи до Уралу. Вид перелітний, дальній мігрант, включає 3 підвиди в Євразії та Північній Африці. В Європі є звичайним, за виключенням західних регіонів. Зимує в тропічній Африці. Переліт, зазвичай, здійснює вночі. Кобилочка солов`їна в Україні гніздовий і перелітний птах всієї території, крім Карпат. Мігрує скрізь. Гніздиться в заростях очерету, верболозу та іншої болотяної рослинності. Сильно зарослих чагарниками площ уникає.

Опис

Довжина тіла – близько 14 см
Вага – 14-16 г

 Кобилочка солов`їна – співочий птах родини Кропив`янкові, розміром з горобця. Має доволі скромне вбрання: верхня частина тіла рудувато-бура, низ – кремово-білий. Горло і черево білуваті. Підкрилки бурі. Влітку, вицвіле і поношене оперення виглядає світлішим. Наддзьобок темно-бурий, основа дзьоба жовтувата. На стернових перах нерідко помітні сліди поперечних смуг. Ноги бурувато-тілесні. Райдужна оболонка ока світло-бура. Над оком ледь помітна рудувата «брова». Статевого диморфізму немає. У молодих особин після першої линьки снинна сторона темніша, ніж у дорослих, груди і боки також темніші і яскравіші. Від інших кобилочок солов`їна відрізняється відсутністю строкатості; від річкової кобилочки – наявністю коричневих тонів в забарвленні верху і відсутністю яскравих строкатих плям на грудях. Від соловейка відрізняється ступінчастим хвостом. Від схожих за забарвленням очеретянок – ступінчастим хвостом, довгими (довше крайніх стернових) перами підхвістя, які мають рудувато-буре забарвлення з нечітким світлим малюнком.  

Спосіб життя

 Населяє переважно на заболочених ділянках з густими, важко прохідними заростями очерету, рогозу та інших навколоводних рослин, а також вербняки; тримається по краю або на острівцях рослинної гущавини. Досить потайний птах, трапляє на очі рідко. Співає, сидячи на верхівці очерету, чагарнику та інших рослинах. Пісня – довге, монотонне дзижчання, що нагадує звук роботи котушки спінінга. Птах шукає комах, павуків в очереті, при цьому він видирається по стеблу вверх (часто за допомогою крил), або сидить, схопившись лапками між двома стебельцями.  

Розмноження

На місця гніздування прилітає в другій половині квітня. Гніздиться в заростях очерету, верболозу та ін., по берегах водойм. В шлюбний період самці вирізняються конфліктністю. Гніздо влаштовує низько над землею, в основі куща або на купині, із сухих стебел і листя трав. Повна кладка з 4-5 сіруватих або жовтуватих яєць з темними плямами. Протягом сезону можуть буди дві кладки. Насиджує їх самиця, протягом 12-13 діб. Пташенята залишаються в гнізді два тижні, вигодовують їх обидва птахи. Післягніздові кочівлі починаються в середині липня, відліт закінчується в другій половині вересня.

Цей водно-болотний вид охороняється Бернською (додаток 2) та Боннською (додаток 2) конвенціями, а також знаходиться у списку видів, що знаходяться під опікою Європейського товариства з охорони навколишнього середовища (SPEC 4).

Підготувала Світлана Котенко