Вид – Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia) Рід – Кобилочка (Locustella) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Кобилочка-цвіркун поширена в Європі. Зимує в тропічній Африці. В Україні гніздовий і перелітний птах лісової смуги, крім Карпат. Дуже рідко гніздиться в степовій зоні, за виключенням Чорноморського заповідника. Мігрує на всій території. Оселяється на вогких трав`янистих луках з рідким чагарником, у заростях чагарників, на болотистих низинах, берегах каналів тощо. Може оселятись на сільськогосподарських полях, перелогах, пустирях та в інших відкритих антропогенних ландшафтах. Під час прольоту трапляється у високотрав`ї та чагарниках уздовж річок, озер та ставків, в густому бур`яні та у лісосмугах.

Опис

Довжина тіла – близько 13 см
Маса тіла – 13-14 г

Кобилочка-цвіркун – характерний представник роду, розміром менший за горобця. Оперення птаха яскравіше, ніж у річкової кобилочки. Верх тіла оливково-бурий, але не однотонний, а з чорнуватими повздовжнім ряботинням. Світла надбрівна смуга ледь помітна. Дзьоб темно-бурий, із світлим підклюв`ям. Ноги світлі, тілесно-жовтуваті. Райдужна оболонка ока світло-бура. Влітку оперення більш сіре, а після осінньої линьки темніше, з коричневим відтінком. Молоді птахи знизу жовтуваті. Ця кобилочка добре відрізняється від річкової по голосу: його трель вища за тоном і більш злита, звучить рівно і монотонно.

Спосіб життя

Кобилочка-цвіркун – доволі потайний птах, якого легше почути, ніж побачити. Зляканий птах летить низько і на короткі відстані. Харчується павуками, молюсками, комахами та їх личинками. Цей чудовий співак продовжує свою трель, не переводячи дихання, цілу хвилину, або дві. Після короткої перерви у декілька секунд він знову починає стрекотати, і, таким чином, продовжує тягнути цю одноманітну пісню годинами. У свого гнізда птах рідко співає вдень, проте, якщо це стається, то пісня триває недовго. Він починає співати звично тільки після заходу сонця, і співає наполегливіше, коли час йде до півночі. Потім птах годинку відпочиває і знову починає спів, аж до сходу сонця. Самка, що проводить своє життя на землі, в високій траві, майже недоступна для спостерігача. Проте самець, коли співає, виходить напоказ і, рано чи пізно, його можна побачити. Якщо самця не турбувати, він може годинами незворушно сидіти на одному місці з опущеним хвостом, дещо підведеним догори дзьобом та роздутим горлом. Варто наблизитьсь до самця, він одразу ж замовкає на декілька хвилин. Після цього він знову починає співати, але так тихо, що може здатись, що птах перемістився, але це не так. Характерною особливістю є те, що пісню цвіркуна можна почути ще наприкінці літа, коли більшість співочих птахів уже замовкає.

Розмноження

Птахи прилітають на місця гніздування в кінці квітня. Гніздо будують обидва птахи, в ямці на землі під травою або купкою сухого очерету. Будівельний матеріал вкладається у формі рихлої чаші, краї якої лише трохи піднімаються над краєм ямки. Лоток птахи вистилають тонкою травою, пір`ям шерстю. Кладку з 4-7 рожевувато-білих, з рожевими плямами яєць насиджують обидва птахи, 13-15 діб. Пташенята залишаються в гнізді приблизно 2 тижні. Відліт починається у серпні-вересні.

На чисельність виду може негативно впливати осушення боліт, оскільки зарослі очеретом, травою і чагарниками перезволожені ділянки є основним біотопом, де гніздиться та харчується птах.