Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis)
Вид – Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis) Рід - Коловодник (Tringa) Родина - Баранцеві (Scolopacidae) Ряд - Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Середовище існування
Ареал коловодника ставкового простягається степовою, лісостеповою та південною частиною лісової смуги Європи, сягає Північного Казахстану, Алтаю та Далекого Сходу. На території України оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської обл. Зареєстровані окремі випадки гніздування та зустрічі птахів з елементами шлюбної поведінки в Ірдинських болотах, заплаві річки Сіверський Донець , заплаві річок Сейм, Псел та Ворскла. Для гніздування ці кулики вибирають вологі береги степових боліт, болотисті місця річкових долин, береги річок і заплавних озер. Гніздяться вони переважно невеличкими колоніями, іноді разом з іншими видами куликів.
Опис
Довжина тіла – 22-25 см
Розмах крил - 39-44 см
Вага - 50-85 г
Дорослий птах у весняному оперенні. Верх сіро-бурий з вохристим відтінком, кожне перо з чорно-бурою плямою, а плечові і махові пера третього порядку з чорно-бурими поперечними смужками; верх голови і особливо задня сторона шиї світліші. Поперек і надхвістя білі, верхні покривні пера хвоста білі з чорнуватими поперечними смужками. Більша частина верхніх покривних пер крила однотонна, темно-бурого кольору. Низ тіла білий, на шиї спереду, на волі і боках грудей сіро-чорні круглі плямки, на нижніх покривних перах хвоста такі самі стрижньові штрихи. Першорядні махові пера чорно-бурі з білуватими язиками на внутрішніх опахалах, перше махове перо з білим стрижнем; другорядні махові пера сіро-бурі з вузенькими білими облямівками. Стернові пера білі, бічні пари з бурим мармуровим рисунком на зовнішніх краях, а середні пари з бурими поперечними смужками. Дзьоб чорний, ноги оливково-зелені. Весняне оперення у коловодників ставкових зберігається з травня до липня.
Дорослий птах у зимовому оперенні. Пера верху тіла сіро-бурі; з чорними стрижнями і білими краями. Пера верху голови з чорно-бурими центрами, потилиці і задньої сторони шиї — з передвершинними чорними півмісячними плямками. Весь низ тіла білий. Крила і хвіст, як весною. Це оперення птахи носять з серпня або вересня до лютого.
Молодий птах. Пера верху тіла з темно-бурими центрами і білуватими облямівками на голові і шиї; плечові, верхні покривні крила і третьорядні махові та на спині пера з вохристими плямами. Поперек, надхвістя і низ тіла білі; боки шиї, вола і грудей з чорно-бурими штрихами і крапками. Це оперення молоді змінюється на зимове у вересні або жовтні.
Спосіб життя
На півдні України коловодник ставковий з'являється зазвичай у квітні. Закінчується весняний переліт тільки в травні. Під час весняного перельоту коловодники ставкові тримаються звичайно невеличкими зграйками. Для живлення і відпочинку зупиняються на пологих берегах, вкритих негустою травою. Коловодник ставковий, зазвичай, здобуває їжу, бродячи по воді, і їсть майже виключно водяних комах (зокрема водяних клопів, водяних жуків-плавунців), водяних личинок комах (личинок водяних жуків, дзвонарикових тощо), водяних кліщів, дрібних молюсків тощо.
Розмноження
Відразу після прильоту на місця гніздування самці починають токувати. Вони з піснею літають над гніздовими місцями, часто тріпочучи крилами, час від часу знижуються дугою донизу, як це роблять травники, або майже вертикально спускаються на землю із закинутими на спину крилами і витягнутими донизу ногами. Гніздо являє собою невелике заглиблення, недбало вимощене тра-винками. Воно міститься звичайно на купині краю болота або в траві вологої луки, іноді на купах сіна, які залишилися від торішніх копиць. У повній кладці чотири яйця. Про час гніздування є дуже мало відомостей. Як і більшість куликів, коловодники ставкові ретельно охороняють своє потомство, вилітають назустріч людині і в'ються над нею з жалібним криком. Незабаром, після того як молоді птахи навчаться літати, починається осінній переліт коловодників ставкових. Перелітних куликів цього виду іноді можна спостерігати ще в липні. Найбільша кількість перелітних коловодників ставкових спостерігається в серпні; закінчується переліт в кінці серпня або у вересні. Під час осіннього перельоту коловодники ставкові тримаються звичайно на відкритих піщаних і мулуватих берегах. Післяшлюбне линяння старих птахів починається нерідко це в середині липня і триває до жовтня. Проте іноді вже в середині серпня зустрічаються птахи, у яких повністю змінилось дрібне оперення на зимове і тільки махові пера ще линяють. У молодих птахів літнє оперення линяє з серпня іноді до грудня. Часткове передшлюбне линяння починається на зимовищах і закінчується у деяких птахів тільки у травні, на місцях гніздування. Під час цього линяння міняються дрібне оперення, крім частини верхніх покривних пер крила, і махові пера третього порядку.
Охорона
В Україні з початку 1960 років відбувається загальне скорочення ареалу і зменшення чисельності коловодника ставкового. Головні причини зміни чисельності: меліорація (іншими словами навмисне знищення водно-болотних угідь), затоплення заплавних лук при створенні водосховищ, зарегулювання русел річок, отруєнням водойм, дачна забудова, знищення птахів так зв. «мисливцями». Для збереження виду необхідна сувора охорона та відновлення водно-болотних угідь, боротьба з браконьєрством, припинення будь-яких так зв. «меліоративних робіт», сувора заборона забудови берегів водойм та прибережних зон. Коловодник ставковий занесений до Червоної книги України (статус - зникаючий), переліків Бернської та Боннської конвенцій, а також Угоди AEWA