Вид – Коровайка (Plegadis Falcinellus) Рід – Коровайка (Plegadis) Родина – Ібісові (Threskiornithidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiformes)

Середовище існування

Ареал коровайки охоплює південні частини Європи та Азії, Північну Африку, Австралію та Америка. Зимує в країнах Тропічної Африки та на півострові Індостан. В Україні гніздиться дельтах Дністра та Дніпра, в заплавах та дельтах деяких річок Правобережного Причорномор’я, Сиваші та островах Північного Криму. Улюблені місця проживання коровайок вологі луки в долинах річок, де густо розкидані заплавні озера з мулистий дном, заболочені низини і тванисті річкові береги. Коровайок часто можна побачити в дельтах великих річок, серед зарослих очеретами боліт, по берегах лагун і солоних озер, але деколи вони зустрічаються навіть у гоpax на висоті до 2000 м. У пошуках угідь, багатих кормами, коровайки готові щодня долати великі відстані. Для всіх місць проживання цих птахів характерна одна загальна риса - наявність старих дерев або інших високих сідал для ночівлі.

Опис

Довжина тіла – 55 – 65 см
Розмах крил – 80 – 95 см
Вага - 370 – 750 г

У весняному оперенні верх голови та шия червонувато-коричневі з зеленкуватим металевим блиском. Верхні покривні крила, плечові й поперек темно-зелені з пурпуровим полиском. Махові й стернові чорні з зеленкувато-синім металевим полиском. Низ тіла червонувато-коричневий. Дзьоб оливково-бурий. Ноги бурі. В цьому оперенні птахи прилітають до нас у березні і носять його до кінця червня. У зимовому оперенні голова, шия, верх і низ тіла чорнувато-бурі з білими, невеликими за розміром штрихами (край пера), без блиску. Низ тіла чорно-бурий. Це оперення коровайки носять листопад — січень. Молодий птах схожий на дорослих у зимовому оперенні, але темніший і з меншим блиском. Крім того, на шиї і горлі добре розвинуті білі смуги. Дзьоб рожево-бурий з поперечними темними смугами.

Спосіб життя

Будучи суспільними птахами, коровайки зазвичай живуть у великих колоніях. Вони мирно вживаються пліч-о-пліч з чаплями і бакланами. Весь день з ранку до вечора птахи присвячують пошукові поживи, невтомно блукаючи мілководдям. Протикаючи довгим і кривим, як шабля, дзьобом товстий шар мулу, вони раз у раз вивуджують звідти ласі шматочки. Дзьоб коровайки оснащений чутливими дотикальними рецепторами, що дає їм змогу безпомилково намацати і схопити здобич. В багате меню коровайок входять всілякі рачки, молюски, водяні комахи, а також мальки риб і дрібні змії. На нічліг коровайки влаштовуються в кронах дерев або на високих скелях, куди не дістатися нічним хижакам. Тільки під час міграцій птахи зберігають активність і після настання сутінків, нерідко здійснюючи перельоти в темряві. У польоті зграя коровайок тримає кільватерний лад; птахи летять, струнко витягнувшись (голова і шия витягнуті вперед, а ноги відведені назад), та коротко й енергійно змахуючи крилами.

Розмноження

З місць зимівлі птахи прилітають наприкінці березня — у квітні. Коровайки гніздяться галасливими колоніями поряд з гніздівлями інших птахів, використовуючи за будівельний матеріал сучки, гілки або очерет. Подружні пари споруджують свої житла так близько один від одного, що з них нерідко утворюється спільна платформа. Самка коровайки відкладає від 2 до 5 яєць, після чого кладку по черзі насиджують обоє батьків. По завершенні трьох тижнів з яєць вилуплюються пташенята. Перший час старші годують їх напівперевареною відрижкою, яку малюки дістають дзьобами прямо з батьківського вола. На четвертому тижні життя пташенята піднімаються на крило, але деякий час ще тримаються поблизу гнізда, доки не навчаться самі добувати поживу. Статевої зрілості молодь досягає на 3 році життя.

Охорона

Чисельність коровайки скорочується через забір води для зрошування, випалювання очерету, забудову прибережних смуг, влаштування рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактора непокою в період розмноження та браконьєрство. Для збереження виду слід взяти під охорону колонії на Сх. Сиваші, у дельті Дністра, заборонити забудову прибережних смуг, обмежити випалювання та викошування очерету комбайнами, повністю заборонити застосування гербіцидів. Доцільно відновити втрачені заплавні луки у дельті Дністра, проводити широку просвітницьку кампанію та заборонити полювання на водно-болотних угіддях. Коровайка перебуває під захистом Червоної книги України (статус - вразливий), Бернської та Боннської конвенцій, угоди AEWA, а також Директиви ЄС про захист диких птахів.