Вид – Косар (Platalea Leucorodia) Рід – Косар (Platalea) Родина – Ібісові (Threskiornithidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiformes)

Середовище існування

Ареал косаря охоплює південну частина Європи, Південну Азія та Північно-Східну Африку. Гніздиться у вологих районах поблизу прісних або солоних водойм, у заростях очерету, чагарниках або на деревах чи трав'янистих острівцях. На території України гніздиться в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші; на прольотах трапляються на всіх території.

Опис

Довжина тіла – 80 – 90 см
Розмах крил – 115 – 130 см
Вага - 1,13 – 1,95 кг

Дорослий птах. У весняному оперенні загальний колір забарвлення сніжно-білий. На голові добре помітний блідо-жовтий чуб. На нижньому боці шиї вохриста пляма. Дзьоб горизонтально сплющений, чорний, крім жовтої вершини. Гола шкіра лиця навкруги дзьоба жовта. Вуздечка чорна. Ноги чорні, передні пальці при основі з'єднані перетинкою. У першому весняному оперенні вершина крил темна. Це оперення птахи носять протягом березня — липня. Зимове оперення схоже на весняне, але «чуб» на голові відсутній. Це оперення косарі носять з жовтня до січня — лютого.

Молодий птах схожий на дорослих у зимовому оперенні, але відрізняється від них наявністю чорних стрижнів першорядних і другорядних махових, вершин першорядних махових, покривних крила. Крім того, дзьоб сіруватий.

Молодий птах

Спосіб життя

 Косар живиться різними безхребетними, серед яких переважають комахи та їх личинки, молюски, земноводними, а також дрібною рибою. Свою здобич птахи здебільшого виловлюють на мілководді в сутінках, вночі, а також вдень, особливо в гніздовий період. На озерах вони тримаються, як правило, ізольовано, іноді невеликими групами, виловлюючи здобич. На помор'ї, особливо біля проток, де є хоча б незначна течія, птахи годуються більшими зграями, вишикувавшись при цьому шеренгою. Йдучи проти течії вперед, косарі своїми плескатими дзьобами рухають то вправо, то вліво, неначе «косять». Кожному руху дзьоба відповідає крок відповідною ногою. Птахи пропускають через дзьоб воду, затримуючи не лише дрібних тварин, а й деякі водні рослини.  

Розмноження

На місця гніздування в дельту Дунаю птахи прилітають у лютому — березні. Прилітають птахи здебільшого зграйками. Під час перельоту тримаються на різній висоті, але здебільшого невисоко, вишикувавшись при цьому в одну шеренгу. Після прильоту вони збираються на мілководні узбережжя або по берегах русел проток Дунаю, де майже відсутні надводні рослини. Через деякий час після прильоту вони беруться до гніздування, що залежить від початку весни. Іноді різниця в гніздуванні, як і в прильоті, досягає 20—25 днів. Оселяється косар в глибині плавнів у майже неприступних місцях, де її ніхто не турбує. Іноді місця гніздування постійні, в інших ділянках плавнів оселяється щороку на Іншій ділянці. Гніздяться птахи самостійними колоніями, часто разом з іншими птахами. Гніздо будують протягом п'яти-шести днів (на очереті) обидва птахи. Матеріалом служить в основному торішній сухий очерет. У квітні — травні на Дунаї закінчується будівля гнізд. Будують їх птахи на висоті до 3,5 м, особливо там, де високий і товстий очерет. Всередині гніздо вистилають листками очерету або інших водних рослин.

Період відкладання яєць в одній колонії розтягнутий, тому там можна знайти свіжі кладки з насидженими яйцями і навіть чималими пташенятами. У колоніях завжди зустрічаються пари, які з різних причин приступають до розмноження значно пізні-ше — різниця до 10 тижнів. Іноді цілі групи можуть приєднуватися на гніздування до вже існуючої колонії. У кладці два — п'ять, переважно три яйця Насиджують обидва птахи протягом 21—25 днів. У спеку дорослі птахи можуть залишити гніздо на деякий час, навіть на кілька годин. Через 30—40 хв., птах, який здійснює насиджування, піднімається, іноді перевертає яйця, але гніздо не покидає. Пташенята вилуплюються в червні, ростуть повільно, але в перший тиждень їх приріст ваги становить 153,4%. Ще не вміючи літати, пташенята вже тримаються біля гнізда, тобто у віці чотирьох тижнів. На 50—55-й день, на Дунаї в липні — серпні, молоді птахи піднімаються на крило. Пташенята косар не можуть активно захищатись, у колонії чапель територія навколо гнізда у них дуже обмежена, бо гострі дзьоби сусідів є грізною зброєю. Найбільша смертність у косарів спостерігається в перші дні життя, особливо протягом двох перших днів вона становить 6%. Значна смертність у гніздах з великими кладками, де вивелося четверо пташенят. Найчастіше найменше з пташенят гине, бо старші одержують майже всю їжу, відтискуючи, а згодом і затоптуючи меншого. Загальна смертність пташенят близько 25%. Після вильоту пташенят дорослі птахи разом з молоддю мандрують спочатку недалеко від місць гніздування, здобуваючи їжу на мілководді лиманів, у вересні зовсім залишають район гніздування, деяка частина птахів відлітає раніше.

Охорона

Виживанню косарів як виду загрожує знищення річок через так зв. «зарегулювання», забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою. Для збереження видів необхідне утворення заповідних територій на Східному Сиваші та в дельті Дністра, заборона випалювання та викошування очерету комбайнами, застосування гербіцидів у місцях гніздування, проведення широкої просвітницької програми задля збереження птахів та середовищ їх існування. Косар знаходиться під охороною Червоної книги України (статус - вразливий), конвенції CITES, Бернської та Боннської конвенцій та Угоди AEWA.