Костогриз (Coccothraustes Coccothraustes)
Вид – Костогриз (Coccothraustes Coccothraustes) Рід – Костогриз (Coccothraustes) Родина – В'юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Костигриз широко поширений по всій Євразії (від Британських островів до Японії та Аляски), зазвичай, не заходить далеко на північ і північний схід. В Україні трапляється майже на всій території, крім Присивашшя та рівнинного Криму; мігрує і зимує скрізь. Костогриз гніздиться в листяних і мішаних лісах, гаях, садах, дібровах, полезахисних посадках і парках, іноді в поблизу людського житла. Особливо приваблюють його старі яблуневі сади, кладовища і узлісся дібров.
Опис
Довжина тіла – 18 см
Розмах крил – 29 – 33 см
Вага - 40 – 70 г
Костогриза легко визначити в природі за великою головою, масивному товстому дзьобу та своєрідному забарвленню: верх голови і спина коричневі, шия сіра, низ тіла бурувато-рожевий, на горлі добре помітна чорна пляма, а на чорних крилах і хвості — білі плями (особливо добре вони виділяються в польоті). У самки забарвлення не таке яскраве, все оперення з сірувато-зеленим відтінком.
Спосіб життя
Костогриз досить потайливий вид, а тому складний до вивчення та спостережень. Більшу частину дня він проводить на верхів'ях найвищих гілок дерев, особливо протягом сезону розмноження. Протягом всього його життя, костогриза можна застати на землі, тільки в пошуках насіння або ж в процесі пиття води, однак завжди біля дерев. Під час водопою чи споживання їжі, цей птах досить агресивний, як до особин свого, так і інших видів, навіть більших за себе птахів. Костогриз пильно охороняє свою маленьку територію, після того як вилупляться його пташенята, однак в період коли під його опікою не перебуває жоден нащадок, він може ставити вартовим цілого лісу. Така поведінка вважається еволюційною перевагою, даючи змогу колонії обороняти свої тили від раптової атаки гніздових хижаків. Живиться костогриз кісточками черемхи та вишні, менш охоче поїдає горобину та бузину, а також насіння граба, клена, чортополоху, соняшника, букові горішки. Завдяки міцному дзьобу він легко розколює шкарлупу горіхів та подрібнює кісточки плодових дерев. Навесні живляться також бруньками та молодими пагонами, а влітку — комахами (голими гусеницями метеликів, хрущами тощо).
Розмноження
У гніздовий період тісно пов'язаний з широколистяною деревною рослинністю. Віддає перевагу старим, як затіненим, так і розрідженим лісам з перевагою широколистяних дерев (дуб, граб, клен, ясен). Зустрічається в дібровах, дубово-грабових, дубово-ясеневих, ялиново-широколистяних лісах. Деякі пари гніздяться у старих листяних парках в містах. Гніздиться окремими парами. Будує гніздо переважно на листяних деревах (дуб, граб, клен, липа, груша, береза, горобина), іноді на високих кущах (ліщина, глід). Розміщує його, як правило, в кроні дерева, біля стовбуру, в розгалуженні товстої гілки або на тонких гілках біля вершини дерева. Гніздо у вигляді плоскої чаші. Його стінки та дно складені з сухих деревних гілочок та мають по верхньому краю включення з лишайників, інколи з суцвіть трав. Лоток вистелений порівняно тонким шаром дрібних корінців, нерідко смужками лика, стеблами трав з домішкою кінського волосся. Кладка складається з 4—6 яєць. Шкаралупа злегка блискуча, зеленувато-сірого або блідо-блакитнувано-зеленого кольору, вкрита рідкими темно- та оливково-бурими досить крупними поверхневими плямами та завитками. Глибока плямистість світло-сіра. Свіжі кладки з'являються в травні. Насиджує кладку самка, у цій час її годує самець, воно триває 11—13 діб. Самець сідає на гніздо тільки на час вильоту самки на пошуки поживи для себе. Поки партнерка сидить на гнізді, самець годує її і охороняє гніздо. Про виводок піклуються обоє батьків. Пташенята знаходяться в гнізді 11-14 діб. У липні трапляються як поршки, так пташенята, які добре вміють літати. Пташенят костогризи вигодовують переважно комахами, пізніше переходять на рослинну поживу. Відліт на зимівлю відбувається у другій половині серпня - початку вересня.
Охорона
Для збереження виду необхідне забезпечення кормової бази, що потребує відмови від пестицидів та утримання залишків плодів плодово-ягідних кісточкових рослин, а також місць придатних для гніздування, що передбачає збереження в садах, парках та ліса, гущавин, високих та старих дерев і кущів. Костогриз перебуває під захистом Бернської конвенції.