Вид – Кропив'янка Рюппеля (Sylvia rueppelli) Рід – Кропив'янка (Sylvia) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Область поширення кропив’янки Рюппеля в Європі обмежується півднем Греції та заходом Туреччини. В Україні рідкісний, залітний вид, спостерігався в придунайському регіоні. Гніздиться на скелястих схилах гір з рідкою, низькорослою деревною рослинністю, іноді у відкритому дубовому лісі з підліском.

Опис

Довжина тіла – близько 14 см
Вага – 12 - 14 г

У дорослого самця в шлюбному вбранні верх сірий, лоб, тім’я і горло чорні; "вуса" білі; низ світло-сірий; махові пера чорні; хвіст чорний, крайні стернові пера зовні білі; дзьоб темно-сірий; ноги червонувато-бурі; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева; навколоочне кільце бурувато-червоне; в позашлюбному оперенні чорні пера голови і горла з сірою верхівкою; спина й крила з оливковим відтінком. Доросла самка в шлюбному оперенні світліша, з бурим відтінком, лоб і тім’я сірі, з домішкою чорного; горло біле, з домішкою чорного, або чорне, з білими рисками; низ бурувато-сірий; у позашлюбному оперенні верх голови сірий; горло і воло білі. Молодий птах подібний до позашлюбної самки, але навколоочне кільце рожевувате, райдужна оболонка ока коричнева.

Самець

Самка

Спосіб життя

Кропив’янка Рюппеля потайливий птах, особливо в період гніздування. Іноді самці можуть оглядати свою територію з високого куща чи деревця. Як і більшість кропив’янок, цей вид комахоїдний. Поживу відшукує попід кущами та деревцями.

Розмноження

Сезон розмноження в кропив’янки Рюппеля триває з середині квітня до середини травня. Гніздо ця кропив’янка найчастіше зводить в колючому чагарнику на висоті 50 см від землі. Гніздо дбайливо звите з листочків та шматочків рослин. Вистилка з м’яких матеріалів. В гнізді 4-6 яєць. Насиджують обидва батьки протягом 13-14 днів.

Головними загрозами для виду є спотворення, фрагментація та знищення середовища існування на всій площі ареалу в наслідок інтенсифікації сільського господарства, пожеж, урбанізації, недоречне заліснення, тощо. Кропив’янка Рюппеля перебуває під захистом Бернської конвенції.