Вид – Крячок чорнодзьобий (Gelochelidon nilotica) Рід – Чорнодзьобий крячок (Gelochelidon) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

 Чорнодзьобий крячок спорадично поширений у Західній Європі до Данії на півночі, гніздиться місцями вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів, на островах Каспійського моря і на озерах волго-уральського степу та Середньої Азії. Крім того, гніздиться в Північній Африці, в Передній Азії, в Південному Китаї, на островах Малайського архіпелагу, в Австралії, південних частинах Північної Америки і в Південній Америці. Чорнодзьобі крячки, які гніздяться в помірному кліматі, зимують в Африці, Південній Азії та Південній Америці. На території Україна трапляються на півночі та заходу чорноморського побережжя, Сиваші та Керчинському півострові. Селяться чорнодзьобі крячки невеличкими, досить розкиданими колоніями (гнізда розміщуються, коли є досить місця, на відстані 10 і більше метрів одне від одного, в колоніях інших мартинових - на відстані 0,8—8 м), виключно на островах. В межах островів чорнодзьобі крячки майже завжди гніздяться на солончакових зниженнях, що заросли негустою рослинністю, переважно червоною солянкою (Salicornia herbacea) з домішкою обіони та атропіса. Було помічено, що на підвищених сухих солонцьових ділянках зустрічаються тільки повторні кладки птахів, які втратили перші кладки на низьких місцях.   

Опис

Довжина тіла – 11,5 см
Розмах крил – 17 – 21 см
Вага – 8 – 11 г
Тривалість життя - 9 років

Дорослий птах у весняному оперенні. Лоб, верх голови і шиї до її середини, а також боки голови до нижнього краю ока чорні. Весь верх і хвіст світло-сірого кольору. Низ від підборіддя до нижніх покривних пер хвоста і спід крил чисто-білі. Першорядні махові пера темно-сірі з сріблястим світлим нальотом і з білими полями на внутрішніх опахалах та білими стрижнями; внутрішні першорядні і другорядні махові пера світло-сірі. Дзьоб і ноги чорні.

В шлюбному вбранні

Дорослий птах у зимовому оперенні. Відрізняється від птахів у весняному оперенні відсутністю чорної «шапочки» на голові; голова біла, з чорними штрихами на боках і потилиці; перед оком і за ним чорні плями.

В позашлюбному вбранні

Молодий птах. Верх голови сірий з вохристим відтінком і темно-бурими штрихами. Мантія світло-сіра з вохристими краями пер і з темно-бурими поперечними плямами на плечових перах. Вся нижня сторона тіла біла. Махові пера забарвлені, як у дорослих птахів, але сріблястий наліт слабший, через що вони здаються темнішими. Дзьоб і ноги червоно-бурі.

Молодий птах

Спосіб життя

Чорнодзьобі крячки живляться в гніздовий період майже виключно на суходолі. Так само, як чорноголові мартини, вони з гніздових колоній на островах вилітають за поживою далеко в степ і звідти у волах приносять їжу своїм пташенятам. Головне місце в живленні крячків займають ящірки і наземні комахи — в першу половину літа жуки, пізніше — сарануваті. Водяні комахи і їх лічинки зустрічаються в шлунках крячків нечасто, ще рідше — риба. На перельотах і зимівлях ці крячки частіше їдять рибу, бо вони в цей час тримаються звичайно на морських узбережжях. Свою здобич чорнодзьобі крячки ловлять переважно на землі, виглядаючи її з повітря; іноді хапають також літаючих комах.

Розмноження

Приліт чорнодзьобих крячків на місця гніздування відбувається здебільшого в середині квітня. Під час весняного перельоту чорнодзьобі крячки тримаються зграйками і летять, очевидно, вздовж узбережжя моря на північний схід і схід. Гнізда чорнодзьобих крячків являють собою невеликі ямки у солончаковому ґрунті з незначною вистилкою, яка складається з частин рослин, що ростуть навколо гнізда — червоної солянки, атропіса, житняку, полину. В повних кладках буває звичайно по три яйця, дуже рідко чотири (видимо, від двох самок), у повторних— тільки два. Насиджують кладку самка і самець протягом 22—23 днів. Пташенята незабаром після вилуплення залишають гніздо і при небезпеці ховаються серед рослинності. Льотними вони стають у віці 28—35 днів. Після закінчення гніздового періоду, звичайно у липні, у дорослих птахів починається повне післяшлюбне линяння; до жовтня змінюється дрібне оперення; махові і рульові пера линяють пізніше. У молодих птахів линяння починається після старих, в залежності від часу виводу,— між вереснем і листопадом. Відліт з місць гніздування закінчується у вересні: у двадцятих числах вересня на затоках, де чорнодзьобі крячки гніздяться, їх уже нема. Проте вони, видимо, ще довго затримуються біля північного узбережжя Чорного моря; за спостереженнями, в Очакові відліт закінчується тільки на початку листопада. На зимовищах у чорнодзьобих крячків починається часткове (можливо, повне) передшлюбне линяння, яке закінчується перед прильотом на гніздові місця.

Охорона

Чорнодзьобому крячку загрожує забруднення та комерційна забудова морських узбереж та лиманів, забруднення вод та деградація кормової бази через використання пестицидів. Для збереження виду необхідні суворі заходи охорони місць гніздування й заборона використання пестицидів. Крячок чорнодзьобий перебуває під захистом Бернської конвенції та Угоди AEWA.