Вид – Крячок полярний (Sterna paradisaea) Рід – Крячок (Sterna) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Полярний крячок гніздиться по всій Арктиці – в тундрі, на берегах і островах Північного Льодовитого океану. На півдні в Атлантичному океані доходить до Нідерландів, в Тихому – до Командорських островів. У Сибіру проникає вглиб материка по Обі до Сургуту, на Лені – до Якутська. Зимує в Південній півкулі в субарктичних і арктичних водах Південного океану та його околицях. В Україні рідкісний залітний птах. Трапляється переважно в приморських районах і долині Дніпра. Полярний крячок – єдиний птах, що сезонно мігрує з Арктики в Антарктику. При цьому за рік він пролітає відстань до 80 000 км. На даний час це найдовша міграція серед усіх тварин світу. Цей птах бачить два літа в рік і найбільше денного світла ніж будь-яка інша істота на планеті.

Опис

Довжина тіла - 33-35 см
Розмах крил - 80-95 см
Маса тіла - 90-120 г
Тривалість життя – до 34 років

Полярний крячок – невеликий птах з вузькими і довгими крилами, довгим хвостом з глибокою виїмкою. Ноги досить короткі, тому при ходьбі птах перевалюється з однієї ноги на іншу. Дорослий птах дуже схожий на річкового крячка. У весняному оперенні (з ранньої весни до серпня) відрізняється коротшим кривавочервоним дзьобом без чорної вершини. Зовнішні стернові пера значно більш видовжені, цівка помітно коротша, нижня сторона тіла темнішого сірого кольору, без рожевого відтінку. У зимовому вбранні (з вересня до лютого) відрізняється від річкового крячка тільки забарвленням махових пер і розмірами цівки та дзьоба. Молодий птах відрізняється від молодого річкового крячка вужчою чорною смугою на першому маховому пері.

Шлюбне вбрання

Позашлюбне вбрання

Спосіб життя

Один із найагресивніших крячків, що люто охороняє своє гніздо і пташенят. Він нападає на людей і великих хижаків, зазвичай, завдаючи удару по голові. Хоч полярний крячок дуже малого розміру, але він здатен відбити атаки багатьох хижих птахів і невеликих наземних хижаків (лисиці, кішки). Вид має велику кількість різноманітних звуків, найбільш поширеними серед яких є сигнали тривоги, коли хижак наближається до гнізда. Голос “попередження” видається, коли птах повертається в колонію, а також при атаці. Кожна крячка має свій особливий ідентифікаційний звук, що дає змогу птахам відрізняти один одного. Як і інші морські птахи, полярний крячок вміє спритно і успішно пірнати за рибою під час польоту. У раціон крім риби входять також комахи та ракоподібні. Літає крячок в 10-12 метрах над водою. Зазвичай свою здобич він з`їдає на льоту, але якщо поблизу є суходіл, птах із задоволенням присідає і їсть в спокійній обстановці. Не зважаючи на свої маленькі розміри, полярний крячок іноді “нападає” на планеруючих птахів, щоб налякати їх і змусити випустити з дзьоба їхню здобич.

Розмноження

На гніздові території в південних частинах ареалу полярні крячки прилітають вже парами, в кінці квітня, в північних – в кінці травня. Для гніздування обирають переважно узбережжя островів, трав`янисті, піщані, мулисті береги озер і річок, іноді в глибині тундри. Утворюють невеликі, нещільні колонії. Розмноженню передують шлюбні ігри: птахи токують з рибкою у дзьобі і приймають вишукані пози: самець кружляє навкруги своєї самки і передає їй здобич. Поки вона їсть подарунок, самець стоїть поруч з розкритими крилами. Гніздо – ямка в грунті. Кладку з двох яєць насиджує переважно самка, протягом 21-22 днів. Через день після вилуплення пташенята залишають гніздо і тримаються поблизу нього. На крило молоді птахи стають на 21 добу. Батьки годують їх ще протягом тижня. Відлітають разом з батьками.

Охорона

Вид занесений до Бернської (додаток 2) та Боннської (додаток 2) конвенцій, охороняється Директивою Європейського союзу по охороні диких птахів (CEE 1) та Угодою по охороні афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA).

Підготувала - Світлана Котенко