Вид – Куріпка сіра (Perdix Perdix) Рід – Куріпка (Perdix) Родина – Фазанові (Phasianidae) Ряд – Куроподібні (Galliformes)

Середовище існування

Куріпка сіра поширена в помірній зоні Євразії. До ареалу входить майже вся Європа, Мала Азія, Казахстан, південь Західного Сибіру. Порівняно недавно птахи були розселені на півдні Скандинавського півострова, в Новій Зеландії і Північній Америці. В Україні сіра куріпка осілий птах, що поширений скрізь, крім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. Живе в різноманітних біотопах: в різнотравному степу з чагарниками, в долинах рік, лісостепу, на хлібних полях, вирубках, ярах, що заросли чагарником, на луках. Інколи заселяє узлісся, але суцільного масиву лісу уникає. В гірських місцевостях тримається в передгір`ях, на полях в лісовій смузі і піднімається до субальпійських луків.

Опис

Довжина тіла – 29-31 см
Розмах крил – 45-48 см
Вага – 350-400 г
Тривалість життя – 12-13 років

Сіра куріпка нагадує невелику курку, розміром дещо більше сизого голуба. Крила і хвіст порівняно короткі, заокруглені. Дзьоб жовтуватий, ноги жовтувато-сірі. Самці дещо більші за самок. У самця пера верху голови сірувато-коричневі, з дрібними повздовжніми білуватими штрихами. Лоб і решта частина голови іржасто-руді. Шия сіра. Спина, поперек і надхвістя коричнево-сірі з тонкими коричневими поперечними смугами. Нижня частина тіла сіра з легкою білесою смугастістю. На боках тіла широкі коричневі поперечні смуги. Доросла самка за забарвленням подібна до самця, але відрізняється більшою кількістю білих ряботин на тім`ї, коричневим забарвленням зашийка і боків шиї, повздовжнім малюнком із світлих смуг на грудях. Дорослий самець має на череві каштанову підковоподібну пляму, яка у самок і молодих птахів виражена менше, або замінена темними плямами. Молодий птах подібний до самиці, але має темніший бурий відтінок на спині і чорно-бурий на тім`ї. Горло і хвіст білуваті, без малюнка.

Самець

Самка

Спосіб життя

Веде осілий спосіб життя. Птахи живуть сімейними групами з батьківської пари і їх потомства. Зимою окремі виводки з`єднуються в зграї по декілька десятків для спільного пошуку їжі. В сильні морози птахи збиваються в тісні купки в закритому від вітру місці. Так вони витрачають менше енергії, зігріваючи один одного. В кінці зими зграї розбиваються на пари, які повертаються на свої старі ділянки. Куріпка легко і швидко бігає по землі, а в разі небезпеки зненацька шумно злітає і, пролетівши невисоко над землею, знову сідає, ховаючись у високу траву. Також птах може завмерти і припасти до землі, розраховуючи тільки на свій камуфляж. Більшу частину дня птахи присвячують пошуку їжі, повільно переміщуючись по своїй ділянці. В їх раціон входять насіння багатьох бур`янів, бутони, пагони молодих рослин та дрібні комахи.

Розмноження

Сіра куріпка – моногам. В кінці березня птахи розбиваються на пари. Шлюбні ігри проходять до сходу сонця. При цьому самець вистрибує на пагорб і починає видавати різкі призивні звуки, на які тихо відповідає самка. Самці люто охороняють свої ділянки, тому часто між півнями виникають бої. Гніздо – вистелена м`якими стеблинами ямка в грунті, що ретельно замаскована в траві. В травні самка відкладає 15-20 зеленувато-бурих яєць і насиджує їх протягом трьох тижнів. Самець в цей час знаходиться біля гнізда, охороняючи потомство. Пташенята вилупляються одне за одним і, ледь обсохнувши, покидають гніздо. До 5 тижнів вони знаходяться під наглядом батьків. Спочатку харчуються комахами, а пізніше переходять на рослинну їжу. У тижневому віці починають літати, а в 6-тижневому – досягають розмірів дорослого птаха. Статевої зрілості птахи досягають через рік. Першу зиму проводять з батьками.

Охорона

Сіра куріпка – корисний птах, оскільки поїдає значну кількість шкідливих черепашок, колорадських жуків, насіння бур`янів. Небезпечними для птахів є бродячі коти і собаки, а також пернаті хижаки. Але основну небезпеку для куріпок представляє інтенсифікація аграрного виробництва. Величезні площі, засаджені монокультурами, не забезпечують придатних умов для існування не тільки куріпкам, а й іншим тваринам. Крім того, птахи гинуть, поїдаючи отруєне пестицидами насіння і комах. В Україні чисельність сірої куріпки різко зменшується. Вид занесений до Бернської конвенції (додаток 3), Директиви Європейського союзу з охорони диких птахів (SEE 1, 2, 3) і до переліку видів, що знаходяться під опікою Европейського товариства охорони навколишнього середовища (SPEC 3).