Вид – Курочка водяна (Gallinula chloropus) Рід – Курочка (Gallinula) Родина – Пастушкові (Rallidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes)

Середовище існування

Життя водяної курочки тісно пов'язане з водним середовищем. Заповнені водою канави, болота, річки з повільною течією та іригаційні канали з густо зарослими берегами - ось улюблене житло цього птаха. Популяції, що населяють місця з м'яким і теплим кліматом, зазвичай живуть осіло, а птахи, що гніздяться в північних частинах ареалу, де водойми взимку покриваються кригою, відлітають зимувати на південь. Курочка водяна трапляється майже на всіх континентах планети, за винятком Австралії, Антарктиди і Арктики. На території України гніздиться скрізь крім Карпат, мігрує скрізь, регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, взимку іноді трапляється й на водоймах решти областей.

Опис

Довжина тіла – 32 – 35 см
Розмах крил – 50 – 55 см
Вага – 150 – 490 г
Тривалість життя – 11 років

Оперення бурувато-чорне або грифельно-сіре з синім відтінком на шиї, вузькими білими смужками з боків і білим з чорною смугою підхвістя. У зимовий час голова і спина набувають злегка помітного оливково-бурого відтінку, а черево виглядає світлішим. Першорядні махові пера крил темно-сірі. Дзьоб відносно короткий, трикутної форми, яскраво-червоний в початку і жовтий або зеленуватий на кінці. На лобі є пляма яскраво-червоної шкіри, яка виглядає наче продовження дзьоба. Райдужна оболонка в шлюбний період темно-червона, в решту часу червоно-бура. Ноги добре адаптовані для пересування болотистими берегами - довгі і сильні, з видовженими пальцями і злегка вигнутими пазурами; зеленувато-жовтого кольору з червоним кільцем на гомілці. Характерні для інших водоплавних птахів перетинки між пальцями майже повністю відсутні. Самці і самки зовні один від одного відрізняються незначно - самці виглядають дещо більшими, а у самок черевна частина світліша. Молоді птахи виглядають дещо інакше - їх оперення світло-буре з сіруватим підборіддям, горлом і грудьми. Вони мають таке ж біле підхвістя і білі смужки з боків, проте червона пляма на лобі відсутня, а дзьоб сірий з жовтим закінченням. У молодих птахів повне формування гніздового вбрання завершується до середини серпня - початок вересня першого року життя.

Молодий птах

Спосіб життя

Поза гніздовим сезоном водяні курочки живуть усамітнено. Взимку птахи іноді збираються у тимчасові зграї числом кілька десятків особин, і в цю пору для них немає важливішого завдання, ніж пошуки незамерзаючих водойми. Курочки, що зимують в теплих краях, здійснюють міграційні перельоти погожими ночами, коли згори добре видно дзеркальця чистої води. Прокинувшись вдосвіта, курочки водяні виходить на пошуки поживи і вплав або пішки обходить свою ділянку. У пошуках їжі птах обстежує ґрунт, водну поверхню і прибережну рослинність, а іноді занурює в воду голову, щоб витягнути ласий шматочок. В багатий раціон курочки водяної входять суцвіття, молоді пагони, квітки, листя, плоди та насіння багатьох наземних і водних рослин. Птах також охоче поїдає дрібних рачків, павуків, комах, мальків, пуголовків і не гребує й падлом. Час від часу курочка водяна зупиняється, щоб перепочити і почистити пір'ячко. Іноді курочки з'являються на луках або на щойно зораних полях, але неодмінно тримаються поблизу води. Птахи добре лазять по гілках чагарників, охоплюючи їх довгими пазуристими пальцями і допомагаючи собі крилами. Курочка водяна дуже чутлива й полохлива. При появі небезпеки вона прожогом тікає водою, енергійно махаючи крилами, й ховається в заростях. Якщо притулок занадто далеко, щоб до нього добігти, птах зривається в короткий політ і ховається в очеретах. Якщо ж бігти нікуди, вона може пірнути під воду і, тримаючись лапками за водорості, виставляє голову на поверхню, щоб спостерігати за всім, що діється навколо.

Розмноження

На кінець зими самець водяної курочки підшуковує відповідне місце для облаштування гнізда і заявляє свої права на територію довкола. Межі своєї ділянки господар позначає, здійснюючи регулярні обходи, видаючи гучні крики і демонструючи всім бажаючим біле пір'я свого хвоста. Якщо інший самець надумає посягнути на його територію, птах негайно атакує чужинця, витягнувши вперед голову з гострим дзьобом і червоною плямою на лобі, енергійно струшуючи крилами і настовбурчуючи хвіст. Якщо порушник почне тікати, господар переслідує його бігом або вплав, але якщо чужинець не відступає, поєдинку на суші або на воді не уникнути. Ставши в бойову стійку, противники щосили б'ють один одного крилами і довгими пазуристими лапами, часом завдаючи серйозних поранень. З'ясувавши стосунки, суперники розходяться, а місце дуелі стає кордоном сусідніх ділянок.

У березні на території самця з'являється самка. Парубок починає плавати навколо неї з гордим виглядом, час від часу опускаючи дзьоб в воду і видаючи низькі гортанні крики, поки зачарована подруга не почне повторювати його дії. Деякий час партнери плавають і живляться разом, а на під час відпочинку ніжно перебирають дзьобом пір'ячко на голові і шиї один одного. Спарювання відбувається на суші або на шлюбній платформі, наперед спорудженій самцем. Після спарювання самець протягом 3-5 днів збирає і приносить фрагменти рослин, з яких самка будує гніздо. Де б гніздо не знаходилось - на суходолі, воді чи на дереві на декількох метрах над землею - воно завжди добре приховано від чужих очей. Самка відкладає 5-7 яєць, і протягом 19-22 днів обидва батьки по черзі насиджують кладку. У пташенят, що вилуплюються водночас, на крильцях є рудиментарні кігтики, за допомогою яких вони вибираються з гнізда. Дочекавшись появи останнього пташеняти, вся родина негайно залишає гніздо. Протягом 3-4 тижнів батьки годують своїх дітлахів шматочками рослин, дрібними тваринами й навчають їх розпізнавати їстівні предмети. На 25 дні від народження пташенята вже можуть шукати поживу самостійно, але до 45 днів перебувають на батьківському утриманні. Під кінець другого місяця у них з'являється доросле оперення, а за 70-80 днів вони здобувають повну самостійність. До цього часу самка встигає відкласти другу кладку, і всю турботу про перший виводку бере на себе самець. Після появи на світ нових пташенят старші допомагають батькам їх вигодовувати, у всьому наслідуючи дорослих: будують плавучі платформи, годують один одного і молодших пташенят. Взимку сім'ї розпадаються, а на наступний рік молодь включається в процес розмноження.

Охорона

Серед загроз для водяної курочки слід назвати знищення птахів так зв. «мисливцями», осушення боліт, забудову берегів озер та водойм, забруднення водно-болотних угідь, знищення очеретів та прибережних хащів. Для збереження виду необхідна сувора охорона водно-болотних угідь та заборона полювання. Птах перебуває під охороною Бернської конвенції.