Вид – Лелека чорний (Ciconia Nigra) Рід – Лелека (Ciconia) Родина – Лелекові (Ciconiidae) Ряд – Лелекоподібні (Ciconiiformes)

Середовище існування

Ареал чорного лелеки простягається лісовою смугою Центральної, Східної й частково Південної Європи; також цей птах трапляється на гніздуванні в Азії та Південній Африці. Зимує чорний лелека на півдні Сахари і у Південній Азії. В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатському регіоні та подекуди на півночі Лісостепу. Гніздиться лелека чорний окремими парами в глухих, безлюдних лісах, поблизу заплав річок та боліт. У таких високостовбурних лісах завжди досить густий підлісок, який іноді заважає роздивитись, що робиться на високих деревах, чи є на них гнізда. Цей птах уникає культурного ландшафту, він представник дикої природи. Однак, останнім часом можливо, спостерігалися перші кроки (етапи) синантропізації (кількарічне гніздування в садибі лісництва, зміна поведінки щодо людини). У Карпатах гніздиться не вище від 900—1000 м над рівнем моря. Тут він займає всю лісову зону, включаючи північне й південне передгір'я.

Опис

Довжина тіла – 95–100 см
Розмах крил – 185–205 см
Вага - близько 3 кг

У весняному оперенні голова, шия, верх тіла, більша частина грудей, покривні крила, махові та стернові чорні з зеленкуватим і червоно-фіолетовим металевим блиском. Низ тіла і пахвові білі. Голі частини лиця червоні. Дзьоб та ноги яскраво-червоні. Самець і самка забарвлені однаково. Це оперення птахи носять з травня до лютого. Зимове оперення схоже на весняне, але дзьоб з буруватим відтінком. Це оперення птахи носять протягом лютого — квітня.

Молодий птах за забарвленням схожий на дорослого, не чорний, а бурий. Крім того, на горлі, шиї, грудях, плечах, підхвісті є блідо-вохристі плями. Дзьоб і ноги бурі.

Молодий птах

Спосіб життя

Лелека чорний живиться виключно тваринною їжею. В основному він поїдає земноводних, рибу і комах, у дуже незначній кількості плазунів, мишовидних гризунів і птахів. Свою здобич ловить переважно на мілководних лісових болотах чи озерах, у заплавах річок, а в Карпатах — у глухих долинах верхів’їв річок. Птахи тримаються поодиноко або невеликими зграями — сім'ями. Під час польоту чорні лелеки шию і ноги витягують, змахи крил повільні. Іноді планерують. Щоб піднятись у повітря, птахам доводиться робити кілька стрибків, махаючи крильми. По землі чорні лелеки ходять повільно.

Розмноження

На Україну лелека чорний прилітає в другій половині березня — у квітні. Повернувшись на місця гніздування, птахи займають торішні гнізда або оселяються в покинутих гніздах великих хижих птахів. Можна спостерігати й будування гнізда. У цей час зустрічаються птахи, які летять з місця годівлі, несучи в дзьобі гілку. Старі гнізда ремонтують. Розміщує чорний лелека свою домівку на на високих деревах, здебільшого старих дубах та соснах, здебільшого на бічній міцній гілці, але бувають і на центральному стовбурі. Гнізда розташовуються не ближче 2,5—3,5 км. Висота розміщення гнізд від землі становить 6—20 м. Побудовані гнізда на товстих гілках біля стовбура дерева і на відстані від нього, завжди птахи вибирають місце для гнізда так, щоб до нього можна було зручно підлетіти, воно було затінене від прямих сонячних променів більшу частину дня, захищене від вітру. На Україні гніздування цього виду на скелях невідомо, як це має місце в деяких гірських місцевостях. Матеріалом для гнізда служать сухі товсті гілки, які складають його основу. Між гілками земля, дерн. З внутрішнього боку його вистилає сухою травою, мохом, листками, шерстю тварин тощо. Розміри гнізд залежать від того, скільки років воно існує і добудовується. Яєць у кладці буває два — шість, переважно чотири. Насиджують обидва птахи пари протягом 32—34 днів, починаючи з першого яйця. Після вилуплення пташенят ще досить довго один з батьків залишається біля них, другий літає здобувати їжу. Коли пташенятам виповнюється місяць, можна чути їх крик при наближенні людини. Крик супроводжується стуканням дзьобом. Гніздо пташенята залишають в 64—65-денному віці, але остаточно покидають його лише на 74—75-й день. Після вильоту молоді птахи тримаються разом з дорослими, які ще близько двох тижнів їх годують, приносячи їжу в гніздо. За даними деяких авторів, лелека чорний ніколи не утворює зграй. Птахи відлітають на південь з кінця серпня — на початку жовтня. Під час осіннього перельоту птахи летять то поодиноко, то зграйками по дві — шість осіб, зрідка великими зграями по 40—100 особин.

Охорона

Чорний лелека наразі є рідкісним птахом, популяція якого є під загрозою через деградація місць гніздування в наслідок вирубування лісів, знищення та спотворення лісів у смузі Лісостепу через так зв. «меліорацію», фактор непокою з боку людини. Для збереження виду необхідна сувора охорона старих лісів, усунення фактору неспокою з боку людей, природовідповідне ведення лісового господарства, охорона та відновлення водно-болотних угідь. Чорний лелека охороняється Червоною книгою України (статус - рідкісний), Бернською та Бонською конвенціями, Угодою AEWA та конвенцією CITES.